Засоби розміщення готельного типу

Організація готельного обслуговування

Вартість послуг у туристських таборах доступна для широкого кола учнівсько-студентської молоді. В Україні й інших державах Східної Європи перебування у туристських таборах до 65 % фінансують профспілкові та державні організації. Обслуговуючий персонал повинен складатися з фахових спеціалістів, у тому числі з педагога та психолога.

Туристські бази — засоби розміщення готельного типу зі сезонним режимом функціонування, розраховані на обслуговування пізнавально-екскурсійних, спортивних і оздоровчих туристських маршрутів. Вони відрізняються від готелів за комфортом, розташуванням, місткістю, рівнем обслуговування.

За місткістю туристські бази — підприємства середніх та великих розмірів для обслуговування 100—1000 осіб. В архітектурному сенсі ці засоби становлять декількаповерхові споруди, хоча сучасні будівельні норми передбачають підвищення їх до дев'яти поверхів. Окрім незначної у розмірах громадської частини, житлова — це номери, розраховані на одночасне проживання сім'ї з дітьми та великих туристських груп до 10 і більше осіб і повинні бути обладнані санвузлом. Одночасно теперішні норми функціонування турбаз передбачають організацію їхньої роботи в цілорічному режимі, у сезон (влітку чи взимку) діють усі функціональні підрозділи, в інший період — лише функціональне ядро.

Відповідно до розміщення на маршруті туристські бази можуть бути основними та проміжними, з розташуванням у приміських зонах відпочинку, містах, у структурі туристсько-оздоровчих районів і комплексів. На виробничий профіль турбази, архітектурно-планувальну організацію, режим роботи суттєво впливають кліматичні й ландшафтно-географічні чинники. Так, у структурі гірських туристських комплексів туристські бази, окрім пізнавально-екскурсійного профілю, можуть бути гірськолижними й альпіністськими.

Туристські бази, розташовані у передгір'ї, мають добре організовану систему транспортних комунікацій і комунальної інфраструктури, природних атракцій, доповнених історико-архітектурними пам'ятками. Турбази значних розмірів із декількома спальними корпусами забезпечують комфорт, наближений до туристичних готелів. Виробнича інфраструктура у таких турбазах доповнена спортивними, танцювальними майданчиками, в окремих випадках — плавальним басейном, іншими функціональними підрозділами.

Гірськолижні туристські бази функціонують переважно взимку — це притулки, окремі будинки, стоянки. Місткість цього типу туристських закладів становить 50—300 осіб.

Альпіністські турбази орієнтовані головно на літні види спорту, в їхню структуру введені туристські притулки, наметові табори, спортивні майданчики.

Архітектурні особливості туристських баз залежать від ландшафту території, ознак національної культури. Унікальність архітектурного колориту, використання регіональних національних особливостей зумовлює затишок та комфорт — основу повноцінного відпочинку для гостей.

Будинок відпочинку — рекреаційно-туристський засіб цілорічної діяльності для заміського відпочинку з наданням комплексу послуг. У плануванні будинки відпочинку складаються зі зблокованих одно-, дво-, трикімнатних номерів, зорієнтованих на обслуговування сімей з різної кількості осіб із спільною кухнею та санвузлом. У великих таких будинках (до 1000 місць) заклад розміщення часто має окремі декількаповерхові корпуси зі спільними закладами відпочинку, оздоровлення, розваг.

Пансіонат - рекреаційно-відпочинковий заклад розміщення, близький за функціями до будинків відпочинку. Типологічно ці заклади відрізняються лише за формою обслуговування: у пансіонатах воно здійснюється через мережу самостійних закладів — магазини, аптеку, перукарню, житлові номери,обладнані кухнею-нішею. Будинки відпочинку та пансіонати часто входять до структури туристично-оздоровчих районів (приміських, гірських) і характеризуються цілорічним функціональним ядром, інша частина діє лише влітку.

Ваза відпочинку — сезонний засіб розміщення, який забезпечує короткотривалий щотижневий сімейний та індивідуальний відпочинок з мінімальним обслуговуванням за низьку ціну. Згідно з режимом функціонування, цей тип засобів розміщення найгнучкіший щодо категорії гостей і терміну їхнього перебування: влітку переважає сімейний відпочинок середнього і тривалого терміну перебування (12—24 доби), взимку — індивідуальний (груповий) короткотривалий (1 —3 доби).

У структурі планування та режимі функціонування бази відпочинку складаються зі споруд літньої діяльності, побудовані з легких матеріалів (60—75 % місць) та капітальних споруд цілорічного функціонування будівель (25—40 %). Місткість баз відпочинку — 100— 1000 місць.

Дитячі табори — це засоби розміщення цілорічного функціонування зі змінним режимом роботи — влітку приймають для відпочинку дітей, а в осінньо-зимовий період — дорослих. Розташовані у заміських рекреаційних зонах. Це одно-, двоповерхові заклади з блочним плануванням. Житлові кімнати розраховані на 3—6 осіб і згруповані по декілька у блок зі спільним санвузлом. В осінньо-зимовий період житлові кімнати трансформуються у 2—3-місні для дорослих рекреантів. Відповідно до сучасних норм дитячі табори можуть приймати 100—500 осіб, у курортних зонах створені комплекси дитячих таборів місткістю понад 1000 осіб.

Дитячі табори забезпечують комфортне розміщення з широким обсягом послуг для відпочинку, навчання, оздоровлення. У комплексі послуг пропонують харчування, екскурсії, кінозал тощо.

Табір праці та відпочинку — засіб розміщення відомчого підпорядкування головно сезонного типу з регламентованими послугами для проживання в польових умовах певного виду діяльності (сільськогосподарська, археологічна, геологічна та ін.) і відпочинку. Табори праці та відпочинку будують із легких матеріалів, просто монтують і можуть транспортувати (вагони-причепи до автомобіля).

Туристські притулки — це засоби розміщення короткотермінового відпочинку. Вони розташовані на проміжних зупинках активних туристських маршрутів і пропонують одно-, дводенний відпочинок, мають місткість до 100 осіб, май частіше 20—30 осіб. Побудовані з легких матеріалів (переважно дерева). Спальні кімнати розраховані на 5—10 осіб, окремі на туристську групу до 20 осіб. З-поміж інших послуг — приготування або підігрів їжі. екскурсії.

Бунгало — заміські, окремо розташовані одно-, декількаповерхові споруди квартирного типу з легких будівельних матеріалів для відпочинку в літній період. У плануванні мають окремий вхід, містять одну або декілька кімнат, розрахованих на одну або декілька сімей. У структурі приміщень передбачені місце для приготуванні. їжі, холодильник, телевізор та інше обладнання, біля будівлі облаштований майданчик для паркування автомобіля.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація готельного обслуговування» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Засоби розміщення готельного типу“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СФЕРИ ГОСТИННОСТІ

  • Спеціалізовані засоби розміщення (VI-XV ст.). їх формування

  • Готельна та ресторанна сфера в XVI — на початку XX ст.

  • Розвиток сучасного світового готельного господарства: функціональні та територіальні особливості

  • Історія становлення готельної сфери в Україні

  • Сучасний стан і перспективи розвитку готельного господарства України

  • Розділ 2. ЗАСАДИ МЕНЕДЖМЕНТУ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ

  • Сутність та особливості готельних послуг

  • Типологія готельних підприємств

  • Засоби розміщення готельного типу
  • Класифікація готельних підприємств

  • Класифікація готельних підприємств у світовій туристичній індустрії

  • Класифікація готелів у країнах світу

  • Класифікація готельних підприємств в Україні

  • Міжнародна класифікація готельних номерів

  • Розділ 3. УПРАВЛІННЯ ГОТЕЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

  • Типи організаційних структур управління

  • Форми управління в готельній сфері

  • Розділ 4. ЯКІСТЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ У ГОТЕЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Механізм управління якістю послуг

  • Основи державного регулювання якості послуг у готельній сфері України

  • Стандартизація якості готельних послуг

  • Розділ 5. ФОРМУВАННЯ ТАРИФІВ НА ГОТЕЛЬНІ ПОСЛУГИ

  • Цінова стратегія готельних підприємств

  • Світовий досвід формування спеціальних тарифів на номери

  • Розділ 6. ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ У ГОТЕЛЯХ

  • Організація та функції адміністративно-управлінської служби

  • Служба бронювання. Організація і технологія обслуговування гостей

  • Обслуговування гостей службою прийому та розміщення

  • Діяльність служби номерного фонду

  • Служба обслуговування приміщень вестибюльної групи

  • Функціонування фінансово-комерційної служби

  • Інженерно-експлуатаційна служба в готелях

  • Розділ 7. ОБСЛУГОВУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ У ГОТЕЛЯХ

  • Класифікація закладів громадського харчування в Україні

  • Надання послуг з харчування

  • Розділ 8. АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОТЕЛЬНИХ СПОРУД

  • Основні типи планування

  • Головні типи приміщень

  • Організація адміністративно-господарських приміщень у готелях

  • Приміщення вестибюльної групи в готелях

  • Організація житлового поверху в готелях

  • Функціональна та планувальна організація приміщень громадського призначення

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ