Вимоги європейського законодавства щодо органічного виробництва рослинної та харчової продукції

Управління якістю

Правила переробляння харчових продуктів. Харчові продукти повинні бути вироблені із складників сільськогосподарського походження органічного виробництва. Перелік певних продуктів і речовин, дозволених для використання при органічному виробництві харчових продуктів, наведено у Додатку VIII до Постанови Комісії ЄС № 889/2008.

У харчових дієтичних продуктах використовують лише дозволені добавки, ароматизатори, воду, сіль, препарати мікроорганізмів, ензими, вітаміни, мінерали, амінокислоти тощо. Використання харчових добавок, неорганічних складників дозволено лише у випадку технологічної необхідності або для певних дієтичних цілей.

У Додатку IХ Постанови Комісії ЄС № 889/2008 наведено складники сільськогосподарського походження, які не виробляють органічними методами, але які можна використовувати під час виробництва органічних харчових продуктів. Це можливо за умови, якщо оператор доведе, що такий інгредієнт не виробляють у достатній кількості у країнах-учасницях відповідно до Правил органічного виробництва або він не може бути імпортований з третіх країн. На таке використання потрібно одержати дозвіл, максимальний термін якого не може перевищувати 12 місяців. Країна-учасниця має право подовжувати дію дозволу тричі, щоразу на термін до 12 місяців і негайно повідомляти інші країни-учасниці і Комісію.

Під час виробництва органічних харчових продуктів не дозволено включати речовини і технологічні прийоми, які могли б вводити в оману щодо справжньої природи продукту. Переробку органічних харчових продуктів має бути здійснено переважно біологічними, технологічними і фізичними методами. Харчові продукти, вироблені з культур, отриманих у перехідний період, можуть містити лише один інгредієнт культури сільськогосподарського походження, який не вироблено органічним методом.

Комісії надається право робити винятки із Правил органічного виробництва, але вони повинні бути зведені до мінімуму і обмежені у часі.

Маркування. Велику увагу в Постановах Ради ЄС № 834/2007 та Комісії ЄС № 889/2008 приділено маркуванню органічної продукції. Маркувати як органічну можна лише продукцію, вироблену згідно з Правилами органічного виробництва, чи імпортовану, яка пройшла контроль. Таке маркування дозволено, якщо 95% складників сільськогосподарського походження є органічно вирощеними, і якщо продукти чи його складники не зазнали оброблення іншими методами із застосуванням недозволених речовин і не містять ГМО.

На маркуванні можна розміщувати інформацію щодо стану конверсії органічного виробництва. На етикетці має бути зазначено назву та/або кодове позначення контрольної інспекції чи органу, якому підпорядкований оператор.

На всій території ЄС у маркуванні, рекламному матеріалі або комерційних документах дозволено використовувати терміни, слова і скорочення, що походять від термінів "біо", "еко" тощо окремо, чи в сполученні на будь-якій мові, якщо продукти виготовлені згідно з Правилами органічного виробництва. Такі ж вимоги висунуто до маркування харчових продуктів після перероблення, за умови, що вони містять не менше 95 % органічних складників. У списку складників слід зазначити, які з них є органічного походження. На упаковці розфасованих харчових продуктів проставляють логотип СЄ. Якщо треба відмітити, де вироблена сировина, з якої складається продукт, то на полі, де розміщено логотип, необхідно вказати:

• "EU Agriculture", якщо сільськогосподарська сировина була вирощена в ЄС;

• "non – EU Agriculture", якщо сільськогосподарська сировина була вирощена в третіх країнах;

• "EU/non – Agriculture", якщо частина сільськогосподарської сировини була вирощена в ЄС, частина – у третій країні.

Позначки "EU" або "non EU" можна замінити або доповнити назвою країни, якщо вся сировина вирощена у цій країні.

Специфічні вимоги щодо маркування. Продукти рослинного походження, отримані в перехідний період, можуть мати вказівку "продукт у процесі переходу до органічного виробництва", якщо перехідний період до збору врожаю складав щонайменше 12 місяців. Вказівка має бути зображена в кольорі, форматі або комплекті шрифтів, який не є більш помітнішим, ніж опис продукту. На ній повинно бути вказано код органу контролю або контролюючої інстанції.

Продукт може містити лише один інгредієнт сільськогосподарського походження, який не вирощений органічним методом, і це теж необхідно вказувати на маркуванні.

Система контролю. Будь-який оператор органічного виробництва (виробник, переробник чи імпортер) зобов'язаний повідомити щодо своєї діяльності уповноважену інстанцію країн ЄС, в якій проводять таку діяльність і включити своє підприємство до системи контролю. Країни-учасниці організовують систему контролю, якою керує один уповноважений орган влади або кілька таких органів, відповідальних за контроль стосовно зобов'язань відповідно до Розпорядження ЄС № 882/2004 Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 р. щодо питання про офіційний контроль, що проводяться з метою перевірки відповідності до кормового та харчового законодавства, а також правил, що стосуються здоров'я тварин та благополуччя тварин.

Уповноважений орган влади може передавати свої повноваження на здійснення контролю одній або кільком контролюючим інстанціям або органам контролю, які повинні гарантувати об'єктивність і неупередженість та мають у своєму розпорядженні кваліфіковані кадри і ресурси, необхідні для виконання покладених на них функцій. Органи контролю або контролюючі інстанції мають відповідати вимогам останньої версії стандарту ДСТУ EN 45011-2001. Загальні вимоги до органів з акредитації продукції.

Затверджені органи контролю або контролюючі інстанції (органи контролю) мають забезпечити контроль за органічним виробництвом та зобов'язані інформувати уповноважений орган влади щодо результатів проведених перевірок за вжитими заходами та їхнім виконанням. Відповідно до Постанови ЄС № 882/2004 уповноважені органи влади організовують аудити або перевірки таких органів контролю.

Якщо продукція виготовлена чи імпортована згідно з Правилами органічного виробництва і включена до системи контролю, то вона може маркуватись вказівками про це та/або логотипом. За виявлення порушень орган контролю зобов'язаний видалити позначення, позбавити права такого маркування на встановлений термін, погоджений з країною оператора, та прийняти інші заходи покарання. Країни-учасниці мають можливість простежити кожен продукт через встановлену систему контролю на всіх етапах виробництва, підготовки та збуту у відповідності зі Статтею 18 Регламенту 178/2002 Європейського Парламенту і Ради від 28 січня 2002 р. про встановлення загальних принципів та вимог у продовольчій праці, про створення Європейського органу з безпеки харчових продуктів та про встановлення процедури забезпечення безпеки харчових продуктів, щоб гарантувати, що органічні продукти виготовлені відповідно до Правил органічного виробництва.

У Постанові Комісії ЄС № 889/2008 встановлені специфічні вимоги щодо контролю вирощених і зібраних рослин та рослинної продукції:

• оператор повинен мати повний опис виробничого підрозділу; якщо його діяльність обмежується тільки збиранням продукції дикої природи, у ньому мають бути вказані складські та виробничі приміщення, земельні ділянки, зони збирання, приміщення, у яких проводиться переробляння або пакування; дата останнього застосування на відповідних земельних ділянках речовин, несумісних з правилами органічного виробництва;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління якістю» автора Сирохман І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вимоги європейського законодавства щодо органічного виробництва рослинної та харчової продукції“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІТЧИЗНЯНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТОВАРІВ

  • Вітчизняний досвід управління якістю

  • Міжнародний досвід управління якістю товарів

  • Управління якістю в США

  • Управління якістю в європейських країнах

  • СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

  • Планування експериментів

  • Перевіряння гіпотез

  • Приклади застосування

  • Традиційні статистичні методи

  • Робота на практичному занятті

  • ОЗНАЙОМЛЕННЯ ІЗ НОРМАТИВНИМИ АСПЕКТАМИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ (СУЯ)

  • Робота на практичному занятті

  • ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ ДСТУ ISO 9001:2009 "СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ. ВИМОГИ" ТА ІНШИМИ ЗАКОНОДАВЧИМИ ДОКУМЕНТАМИ В СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

  • ВИВЧЕННЯ ВИМОГ ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ ДСТУ ISO/TR 10013:2003 "НАСТАНОВИ З РОЗРОБЛЯННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ" ТА ДСТУ ISO 10005:2007 "СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ. НАСТАНОВИ ЩОДО ПРОГРАМ ЯКОСТІ"

  • СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ НАССР

  • Принципи системи управління безпечністю харчових продуктів

  • Група безпечності

  • Внутрішній аудит

  • Робота на практичному занятті

  • УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НА РІВНІ ПІДПРИЄМСТВА

  • СИСТЕМА ЗАГАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ (TQM)

  • Робота на практичному занятті

  • УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ХАРЧОВИМИ ПРОДУКТАМИ

  • Управління якістю хлібобулочних виробів

  • Вимоги європейського законодавства щодо органічного виробництва рослинної та харчової продукції
  • Управління якістю швидкозамороженої плодоовочевої продукції

  • Управління якістю борошняних кондитерських виробів

  • Інтегровані системи управління якістю на молокопереробних підприємствах (СЕМ + НАССР)

  • Управління якістю кисломолочних продуктів

  • Система НАССР у рибній промисловості

  • Система НАССР у рибоконсервній промисловості

  • Управління якістю в логістичному ланцюгу рибо- і морепродуктів

  • ГЛОСАРІЙ