ВИВЧЕННЯ ВИМОГ ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ ДСТУ ISO/TR 10013:2003 "НАСТАНОВИ З РОЗРОБЛЯННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ" ТА ДСТУ ISO 10005:2007 "СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ. НАСТАНОВИ ЩОДО ПРОГРАМ ЯКОСТІ"

Управління якістю

• г) описання способів контролювання процесів і способів контролювання визначених видів діяльності;

• г) визначання необхідних ресурсів для виконання видів діяльності (персоналу та його підготовлювання, обладнання та матеріалів);

• д) визначення відповідної документації, пов'язаної з необхідними видами діяльності;

• е) визначення входу та виходу процесу;

є) визначення необхідних вимірювань.

Організація може сама вирішити, яку з вищенаведеної інформації подати в робочій інструкції. У відповідних розділах задокументованої методики треба визначити протоколи, пов'язані з видами діяльності щодо цієї задокументованої методики. Треба встановити форми, а також спосіб складання, зберігання та ведення протоколів. Задокументована методика може містити додатки з допоміжною інформацією у вигляді таблиць, графіків, карт послідовності робіт і форм.

Робочі інструкції розробляються, щоб описати порядок виконування тих робіт, які за відсутності таких інструкцій можуть бути неналежно виконані, а також їх актуалізувати. Існує багато способів готування та оформлювання інструкцій. У робочих інструкціях має бути назва і власна познака. Структура, форма і рівень деталізації робочих інструкцій залежать від складності роботи, використовуваних методів, а також від проведеного підготування, навичок та кваліфікації персоналу організації і мають бути пристосовані до його потреб. Структура робочих інструкцій може бути відмінна від структури задокументованих методик. Задокументовані методики можуть містити безпосередньо робочі інструкції або посилання на них.

У робочих інструкціях слід описувати важливі види діяльності. Треба уникати деталізації, яка не сприяє посиленню контролювання діяльності. Підготування персоналу може зменшувати потребу у розроблянні деталізованих інструкцій за умови, що відповідний персонал володіє інформацією, необхідною для правильного виконання своєї роботи.

Хоча немає встановлених вимог до структури або форми робочих інструкцій, вони, зазвичай, повинні містити інформацію про призначеність, сферу та цілі роботи і мати посилання на пов'язані з ними задокументовані методики.

Незалежно від обраної форми чи комбінації форм, робочі інструкції треба складати відповідно до порядку виконання або послідовності операцій, правильно вказуючи вимоги і відповідні види діяльності. Для зменшення плутанини та невизначеності треба встановити та підтримувати їх єдину форму або структуру. Організація має надати чіткий доказ аналізування та ухвалення робочих інструкцій, а також їх номер редакції і дату перегляду. У цьому розділі або в інших відповідних розділах треба визначити протоколи, зазначені в робочій інструкції. Мінімальний комплект необхідних протоколів визначено в ISO 9001. Встановлюються форми, а також спосіб складання, зберігання та ведення цих протоколів.

Форми розробляють для реєстрування даних, які підтверджують дотримання вимог системи управління якістю, а також актуалізувати їх.

У формах мають бути назва, ідентифікаційний номер, номер редакції і дата перегляду. Форми треба або додавати до настанови з якості, задокументованих методик і (або) робочих інструкцій, або згадувати в них посиланнями.

Програми якості – це частина документації системи управління якістю.

Програма якості стосується лише задокументованої системи управління якістю і показує, як останню треба застосовувати у конкретній розгляданій ситуації, а також визначає та документує, як організація виконує вимоги стосовно конкретної продукції, процесу, проекту або контракту. Необхідно при цьому визначити сферу застосування програми якості. Програма якості може містити конкретні методики, робочі інструкції і (або) протоколи.

Технічні умови – це документи, що встановлюють вимоги. Технічні умови у стандарті ДСТУISO/TR 10013:1003 не деталізовано, оскільки вони специфічні для конкретної продукції (організації).

В межах своєї задокументованої системи управління якістю організації треба враховувати зовнішні документи та контролювати їх. Зовнішні документи можуть містити кресленики замовників, технічні умови, законодавчі та регламентувальні вимоги, стандарти, зводи правил та інструкції з технічного обслуговування.

Протоколи системи управління якістю призначені для викладання досягнутих результатів або наведення доказу щодо виконання видів діяльності, зазначених у задокументованих методиках та робочих інструкціях. У протоколах зазначаються дотримання вимог системи управління якістю і конкретних вимог до продукції. У документації системи управління якістю потрібно передбачувати відповідальність за підготування протоколів.

У розділі 5 стандарту охарактеризовано процес готування документації системи управління якістю.

У п. 5.1 "Відповідальність за підготування" зазначено, що документацію системи управління якістю треба розробляти особам, залученим до процесів та діяльності. Це призведе до кращого розуміння необхідних вимог і забезпечить сприйняття персоналом важливості свого залучення та внеску.

Аналізування і використовування вже наявних документів та посилань може значною мірою скоротити час розробляння документації системи управління якістю, а також бути допоміжним засобом у визначенні тих сфер, де невідповідності в системі управління якістю потребують розгляду та виправлення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління якістю» автора Сирохман І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВИВЧЕННЯ ВИМОГ ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ ДСТУ ISO/TR 10013:2003 "НАСТАНОВИ З РОЗРОБЛЯННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ" ТА ДСТУ ISO 10005:2007 "СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ. НАСТАНОВИ ЩОДО ПРОГРАМ ЯКОСТІ"“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІТЧИЗНЯНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТОВАРІВ

  • Вітчизняний досвід управління якістю

  • Міжнародний досвід управління якістю товарів

  • Управління якістю в США

  • Управління якістю в європейських країнах

  • СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

  • Планування експериментів

  • Перевіряння гіпотез

  • Приклади застосування

  • Традиційні статистичні методи

  • Робота на практичному занятті

  • ОЗНАЙОМЛЕННЯ ІЗ НОРМАТИВНИМИ АСПЕКТАМИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ (СУЯ)

  • Робота на практичному занятті

  • ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ ДСТУ ISO 9001:2009 "СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ. ВИМОГИ" ТА ІНШИМИ ЗАКОНОДАВЧИМИ ДОКУМЕНТАМИ В СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

  • ВИВЧЕННЯ ВИМОГ ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ ДСТУ ISO/TR 10013:2003 "НАСТАНОВИ З РОЗРОБЛЯННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ" ТА ДСТУ ISO 10005:2007 "СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ. НАСТАНОВИ ЩОДО ПРОГРАМ ЯКОСТІ"
  • СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ НАССР

  • Принципи системи управління безпечністю харчових продуктів

  • Група безпечності

  • Внутрішній аудит

  • Робота на практичному занятті

  • УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НА РІВНІ ПІДПРИЄМСТВА

  • СИСТЕМА ЗАГАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ (TQM)

  • Робота на практичному занятті

  • УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ХАРЧОВИМИ ПРОДУКТАМИ

  • Управління якістю хлібобулочних виробів

  • Вимоги європейського законодавства щодо органічного виробництва рослинної та харчової продукції

  • Управління якістю швидкозамороженої плодоовочевої продукції

  • Управління якістю борошняних кондитерських виробів

  • Інтегровані системи управління якістю на молокопереробних підприємствах (СЕМ + НАССР)

  • Управління якістю кисломолочних продуктів

  • Система НАССР у рибній промисловості

  • Система НАССР у рибоконсервній промисловості

  • Управління якістю в логістичному ланцюгу рибо- і морепродуктів

  • ГЛОСАРІЙ