– в) контрольна карта с (число дефектів на один виріб), використовується, коли контролюється число дефектів, що виявляються серед постійних об'ємів продукції (автомобілі – одна або 5 транспортних одиниць, листова сталь – один або 10 листів);
– г) контрольна карта п (число дефектів на одиницю площі), використовується, коли площа, довжина, маса, об'єм, сорт – непостійні, і поводитися з вибіркою як з постійним об'ємом неможливо.
При виявленні дефектних виробів доцільно прикріплювати до них різні ярлики: для дефектних виробів, виявлених оператором (тип А), і для дефектних виробів, виявлених контролером (тип В). Наприклад, у разі А – червоні букви по білому полю, у разі В – чорні букви по білому полю.
На ярлику вказують номер деталі, найменування виробу, технологічний процес, місце роботи, рік, місяць і число, суть дефекту, число відмов, причину виникнення дефектності, прийняті заходи дії.
Залежно від цілей і завдань аналізу якості продукції, а також можливостей отримання необхідних для його здійснення даних аналітичні методи його проведення істотно розрізняються. Впливає на це і етап життєвого циклу продукції, що охоплюється діяльністю підприємства.
На етапах проектування, технологічного планування, підготовки і освоєння виробництва доцільне застосування функціонально-вартісного аналізу (ФВА): це метод системного дослідження функцій окремого виробу або технологічного, виробничого, господарського процесу, структури, орієнтований на підвищення ефективності використання ресурсів шляхом оптимізації співвідношення між споживчими властивостями об'єкта і витратами на його розробку, виробництво і експлуатацію.
Основними принципами застосування ФВА є:
• 1) Функціональний підхід до об'єкта дослідження.
• 2) Системний підхід до аналізу об'єкта і виконуваних ним функцій.
• 3) Дослідження функцій об'єкта та їх матеріальних носіїв на всіх стадіях життєвого циклу виробу.
• 4) Відповідність якості і корисності функцій продукції витратам на них.
• 5) Колективна творчість.
Виконувані виробом і його складовими функції можна згрупувати за рядом ознак. За галуззю прояву функції поділяються на зовнішні і внутрішні. Зовнішні – це функції, що виконуються об'єктом у разі його взаємодії із зовнішнім середовищем. Внутрішні – функції, які виконують які-небудь елементи об'єкта, та їх зв'язки у межах об'єкта.
За роллю в задоволенні потреб серед зовнішніх функцій розрізняють головні і другорядні. Головна функція відображає головну мету створення об'єкта, а другорядна – побічну.
За роллю в робочому процесі внутрішні функції можна розділити на основні та допоміжні. Основна функція підпорядкована головній і обумовлює працездатність об'єкта. За допомогою допоміжних реалізуються головні, другорядні і основні функції.
За характером прояву усі перераховані функції діляться на номінальні, потенційні і дійсні. Номінальні задаються при формуванні, створенні об'єкта і обов'язкові для виконання. Потенційні відображають можливість виконання об'єктом яких-небудь функцій при зміні умов його експлуатації. Дійсні – це фактично виконувані об'єктом функції.
Усі функції об'єкта можуть бути корисними і даремними, а останні нейтральними і шкідливими.
Мета функціонально-вартісного аналізу полягає в розвитку корисних функцій об'єкта при оптимальному співвідношенні між їх значущістю для споживача і витратами на їх здійснення, тобто у виборі найбільш сприятливого для споживача і виробника, якщо йдеться про виробництво продукції, варіанту рішення задачі про якість продукції і її вартості. Математично мету ФВА можна записати таким чином:
де СВ – споживна вартість аналізованого об'єкта, виражена сукупністю його споживних властивостей ();
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління якістю» автора Сирохман І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Традиційні статистичні методи“ на сторінці 7. Приємного читання.
