Вибіркові методи використовують для проведення технологічних перевірок операторів, машин чи продукції задля моніторингу варіації та визначання коригувальних і запобіжних дій.
Вибіркові методи широко використовують у промисловості для забезпечення певного рівня гарантування того, що вхідні матеріали відповідають заданим вимогам.
За допомогою об'ємного вибіркового обстеження можна провадити розрахункове оцінювання кількості чи властивостей складників у масі матеріалів (наприклад, мінералів, рідин і газів).
Імітаційне моделювання – це збірний термін стосовно процедур, за допомогою яких комп'ютерною програмою математично подають (теоретичну чи емпіричну) систему для розв'язання певної задачі. Якщо подання містить поняття теорії ймовірності, зокрема випадкових змінних, моделювання може бути названо "методом Монте-Карло".
Сфера застосування. У контексті теоретичної науки імітаційне моделювання використовують тоді, коли вичерпна теорія для розв'язання задачі невідома (або відома, але задачу неможливо чи важко розв'язати) і коли розв'язок можна отримати за допомогою комп'ютера. В емпіричному контексті моделювання використовують, якщо систему можна адекватно описати комп'ютерною програмою. Моделювання також є корисним інструментом для викладання статистики.
Завдяки розвитку відносно недорогої обчислювальної техніки застосування моделювання поширюється на ті задачі, що їх раніше не розглядали.
Переваги методу зумовлені тим, що у межах теоретичних наук імітаційне моделювання (зокрема, метод Монте-Карло) використовують, якщо явний розрахунок розв'язків задач неможливий або занадто громіздкий для безпосереднього виконання (наприклад, "-мірне інтегрування). Аналогічно, в емпіричному контексті, моделювання використовують, якщо емпіричні дослідження неможливі чи занадто дорогі. Перевагою моделювання є те, що воно уможливлює розв'язання задач з економією часу та коштів або отримання розв'язку взагалі.
Використання моделювання у викладанні статистики обумовлено його можливістю ефективно ілюструвати випадкову варіацію.
Обмеження та застороги. У межах теоретичної науки докази, основані на концептуальному міркуванні, мають переважати над моделюванням, оскільки моделювання часто не забезпечує розуміння причин результату.
Обмеженість комп'ютерного моделювання емпіричних моделей полягає в тому, що модель може не бути адекватною (тобто не може достатньо представляти задачу). Тому його не можна вважати заміною реально виконуваних емпіричних досліджень та експериментування.
У масштабних проектах (зокрема, космічній програмі) зазвичай використовують метод Монте-Карло. Застосування не обмежено будь-якими конкретними галузями промисловості. Типовими сферами застосування є: побудова довірчих меж, моделювання процесу, оптимізація системи, теорія надійності й прогнозування. Деякі конкретні види застосування:
• імітаційне моделювання варіації в механічних складених вузлах;
• імітаційне моделювання профілів вібрації в складених вузлах;
• визначання оптимальних графіків профілактичного технічного обслуговування;
• проведення вартісного та іншого аналізування в процесах проектування й виробництва для оптимізації розподіляння ресурсів.
Карти статистичного контролю процесу (SPC карти) – це графік даних, отриманих із періодично відібраних з процесу вибірок і послідовно нанесених на карту. На SPC карті також наносять "контрольні межі", що описують притаманну мінливість процесу, коли він стабільний. Функція контрольної карти полягає в сприянні оцінюванню стабільності процесу. Це роблять перевірянням нанесених на карту даних стосовно контрольних меж.
На карту може бути нанесено будь-яку змінну (дані вимірювання) або якісну ознаку (дані підраховування), що представляє досліджувану характеристику продукції чи процесу. У разі кількісних даних одну контрольну карту зазвичай використовують для моніторингу змін у центрі процесу і окрему контрольну карту – для моніторингу змін у мінливості процесу.
У разі якісних даних контрольні карти зазвичай упорядковують стосовно кількості чи частки невідповідних одиниць або стосовно кількості невідповідностей, виявлених у вибірках, узятих з процесу.
Стандартну форму контрольної карти для кількісних даних називають "картою Шухарта". Існують інші форми контрольних карт, кожна з яких придатна для застосовування за конкретних обставин. Прикладами є "контрольні карти кумулятивних сум", які уможливлюють підвищену чутливість до незначних зміщень у процесі, "контрольні карти ковзального середнього" (рівномірні чи зважені), призначені згладжувати короткострокові варіації для виявлення сталих трендів.
Сфера застосування. SPC карти використовують для виявлення змін у процесі. Нанесені на карту дані, які можуть бути окремим показом або певною статистикою, наприклад, вибірковим середнім, порівнюють із контрольними межами. У найпростішому вигляді нанесена на карту точка, яка потрапляє поза контрольні межі, сигналізує про можливу зміну в процесі, можливо через певну "невипадкову причину". Це ідентифікує потребу в дослідженні причини "неконтрольованого" показу і, за необхідності, в налагодженні процесу. Це допомагає підтримати стабільність процесу і, зрештою, поліпшувати процеси.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління якістю» автора Сирохман І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Приклади застосування“ на сторінці 5. Приємного читання.
