Розділ 2. СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

o металургійної промисловості - ДП "Нікопольський трубний завод";

o сфери послуг - ВАТ "Готель "Прем'єр палац", ЗАТ "Київстар GSM";

o фармацевтичної промисловості: ЗАТ "Борщагівський хімфармзавод", ВАТ "Фармак";

o легкої промисловості - ВАТ "Київська швейна фабрика "Желань";

o заклади освіти - Університет економіки та права "Крок".

Підвідомчі Держспоживстандарту України центри стандартизації, метрології та сертифікації готові надати будь-яку професійну консультаційно-методичну допомогу підприємствам з питань розроблення, впровадження та сертифікації системи управління якістю. У минулому році кваліфіковану допомогу отримали понад 1500 підприємств, організовано і проведено 374 семінари.

Згідно з ДСТУ 3410-96 "Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення", сертифікація в системі УкрСЕПРО передбачає підтвердження третьою стороною показників, характеристик та властивостей продукції, процесів, послуг на підставі випробувань, атестації виробництва та сертифікації системи якості.

В Україні у рамках Системи УкрСЕПРО передбачена обоє 'язкова сертифікація продукції тільки на відповідність вимогам, що стосуються охорони здоров 'я людини, її безпеки, охорони довкілля та сумісності (рис. 2.5.6). Якість продукції у Системі УкрСЕПРО є об'єктом обов'язкової сертифікації.

Обов'язкова сертифікація продукції здійснюється на відповідність до обов'язкових вимог нормативних документів, які зареєстровані в установленому порядку, а також аналогічних вимог міжнародних та національних стандартів інших держав, що введені в дію в Україні.

У зв'язку з цим варто зауважити, що поки існують суттєві відмінності між світовою і вітчизняною практикою стандартизації і сертифікації (табл. 2.5.2).

Таблиця 2.5.2

Відмінності між світовою і вітчизняною практикою стандартизації і сертифікації

В Україні учасниками обов'язкової сертифікації є виробники продукції чи виконавці послуг, замовники (постачальники, продавці), а також організації, що являють собою органи з сертифікації, випробувальні лабораторії (центри - у випадку коли орган з сертифікації акредитовано як випробувальну лабораторію) і спеціально уповноважені органи виконавчої влади. Основними учасниками є заявники, органи з сертифікації та випробувальні лабораторії. Саме вони безпосередньо беруть участь у проведенні сертифікації кожного конкретного об'єкта на всіх етапах цієї процедури.

Система сертифікації включає учасників робіт, нормативну базу, Положення про управління системою і правила проведення сертифікації. Великі системи сертифікації, що охоплюють різнорідну номенклатуру продукції чи послуг, включають кілька малих систем - систем сертифікації однорідної продукції або послуг. Ці системи створюються при необхідності конкретизації загальних правил стосовно до деякої сукупності видів продукції чи послуг, що має загальні ознаки. Кожна система сертифікації установлює свій знак відповідності. Системи сертифікації й їхні знаки відповідності реєструються Держспоживстандартом України.

Типова структура системи обов'язкової сертифікації передбачає наступний склад учасників:

o державний орган виконавчої влади, на який законодавчо покладено проведення обов'язкової сертифікації;

o центральні органи систем сертифікації однорідної продукції чи послуг (при необхідності);

o органи з сертифікації;

o випробувальні лабораторії (центри).

У систему сертифікації можуть також входити організації чи підрозділи, які обслуговують систему: центри по підготовці експертів з сертифікації, науково-методичні центри та ін.