Розділ «1.7. Національна система стандартизації України»

Держспоживстандартом здійснено низку заходів щодо залучення фінансових можливостей Європейської комісії для участі українських технічних комітетів у відповідних технічних комітетах CEN та CENELEC, а також навчання (стажування) українських фахівців у підрозділах CEN та CENELEC для отримання практичного досвіду.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" пропозиції щодо розроблення національного стандарту розглядає відповідний ТК з урахуванням пріоритетів у стандартизації, а у разі їх відсутності - організації, що мають відповідний: науково-технічний досвід у даній сфері. Приймаючи рішення стосовно такої пропозиції, ТК або відповідна організація повинні брати до уваги чинні або розроблювані (на завершальних стадіях) міжнародні та регіональні стандарти, а також оцінювати потреби нашої держави, рівень її економічного розвитку тощо. Перевагу в застосуванні слід надавати чинному міжнародному стандарту. Гармонізуючи національні стандарти з міжнародними та європейськими, ТК беруть за основу документ, розроблений в ISO, ІЕС, CEN, CENELEC тощо.1

Дані щодо запровадження в Україні стандартів переліків директив ЄС надано у табл. 1.7.5. Зауважимо, що запровадження стандартів директив ЄС одночасно зобов'язує згідно з вимогами CEN/CENELEC скасувати усі національні стандарти, які суперечать директивам. Такі роботи на сьогодні практично в Україні не виконують.

Важливо зазначити, що згідно з міжнародною практикою стандарти є добровільними для застосування. Вимоги щодо безпеки продукції та послуг для здоров'я і життя громадян, майна і навколишнього середовища перенесені у технічні регламенти (ТР), обов'язкові до виконання. У разі підтвердження відповідності показникам безпеки застосовують способи залежно від потенційного ризику з урахуванням існуючого міжнародного досвіду. Зазначені принципи враховано у Законі України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" від 01.12.2005 р. № 3164-IV, а також у змінах, що було внесені на початку 2006 р. до законів України "Про стандартизацію" та "Про підтвердження відповідності", прийнятих у 2001 р. Це остаточно узгодило законодавство України з положеннями Угоди про ТБТ СОТ.

Таблиця 1.7.5

Запровадження директив ЄС

В умовах сьогодення залишається актуальним питання перегляду великої кількості чинних в Україні державних стандартів колишнього СРСР та застосування замість них міжнародних. Так, вітчизняні суб'єкти господарювання продовжують використовувати близько 16 тис. ГОСТів і до 30 тис. галузевих нормативних документів колишнього СРСР, затверджених до 1992 р.. Ці НД значною мірою містять технічні характеристики, які не відповідають сучасному науково-технічному рівню. Недостатньо оновлює фонд стандартів колишнього СРСР Міждержавна рада зі стандартизації, метрології та сертифікації (МДР): 100-250 документів щорічно. З них лише 20-50 ГОСТів гармонізовано з міжнародними чи європейськими нормами.

На виконання "Державної програми стандартизації на 2006-2010 роки" Держспож-ивстандарт розробив та затвердив "Програму перегляду чинних в Україні міждержавних стандартів (ГОСТ), розроблених до 1992 року, та приведення їх у відповідність до Угоди про ТБТ СОТ". З 2006 р. в Україні скасовано 3222 стандарти колишнього СРСР і нині ця робота продовжується. До 2012 р. має бути переглянуто увесь масив цих документів відповідно до зобов'язань України у зв'язку із вступом до СОТ.

Серед інших заходів, в контексті приведення національної системи технічного регулювання до вимог СОТ та ЄС, слід відзначити також реалізацію положень вже згаданого розпорядження Кабміну України "План заходів щодо нейтралізації можливих негативних наслідків у зв'язку із вступом України до СОТ та забезпечення підвищення конкуренто-спроможності національної економіки" від 12.01.2006 р., а також вищезгаданої "Концепції розвитку технічного регулювання та споживчої політики у 20062010 роках".

Доречно зазначити, що лише протягом 2007 р. Держспоживстандартом України було опрацьовано і надано зауваження та пропозиції більше ніж до 50 проектів законів України, 220 проектів постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, більше 50 інших нормативно-правових документів. Крім того, виконано більше 200 доручень Секретаріату Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Важливо зауважити, що зі вступом у СОТ Україна взяла зобов'язання до 2012 р. реформувати систему технічного регулювання, яка базується на стандартизації, оцінці відповідності та метрології, з метою подолання технічних бар'єрів у торгівлі з країнами-членами СОТ. Наразі перед Держспоживстандартом стоїть важливе завдання - виважений підхід до реформування системи технічного регулювання з урахуванням національних особливостей розвитку цієї сфери.