Розділ «2.5. Закономірності розташування сучків у стовбурі»

Проведені дослідження дозволили встановити, що в нижній зоні стиглих деревостанів зустрічаються сучки невеликого діаметру - 23-27 мм частково зрослі з деревиною стовбура. Перша зона за довжиною може бути різною, довжина її залежить від багатьох факторів, одним з основних яких є місце зростання [132, 133], повнота [38, 134], вік та способи догляду за насадженнями у період росту. В цій зоні сучки були повністю зарослі у деревину, коли діаметр стовбурів на висоті одного метра від ґрунту досягав у середньому 20 см [50, 135, 136].

У зразках відібраних з Рівненської області середнє коливання діаметрів стовбурів на висоті 1,3 м від поверхні ґрунту, склало 10-26 см; у Київській області коливання діаметрів стовбурів на висоті 1,3 м від ґрунту відповідно -14-34 см. Дані отримані зі стовбурів Житомирської області зайняли проміжне значення, відповідно 12-30 см. Скоріш за все, така різниця обумовлена різною родючістю ґрунтів. Результати спостережень та статистичної обробки наведені в табл. 2.5.

Таблиця 2.5. Середній діаметр стовбурів з зарослими сучками на висоті 1,3 м від ґрунту (стиглі деревостани)

Протяжність зони з зарослими сучками з віком збільшується, але її відносні довжини скорочуються. Це пояснюється тим, що за висотою дерев діаметр гілок збільшується і вони повільніше відмирають. Зі збільшенням висоти стовбура збільшується діаметр зрослих сучків, причому в кінці середньої зони вони розташовуються ближче до бічної поверхні стовбурів.

Середній діаметр сучків ділянок мертвої крони, яка становила від 0,3 до 0,7 висоти стовбура, для деревостанів змінювався від 33,4 мм до 35,1 мм. В ній є як зарослі сучки, так і сучки, які вийшли на бічну поверхню. В кінці зони мертвої крони з'являються здорові зрослі з деревиною сучки, на початку зони діаметр зарослих сучків не перевищував 26 мм, а торці їх розташовуються на більшій глибині стовбура. За висотою стовбура діаметр зарослих сучків збільшується і вони розташовуються ближче до бічної поверхні. В кінці цієї зони зарослі сучки зустрічаються рідко. Сучки, які вийшли на початку зони на бічну поверхню, мали діаметр 15-25 мм, а в кінці зони їх діаметр міг досягати 180-185 мм (рис. 2.21).

Рис. 2.21. Розподіл розмірів сучків нарізній висоті стовбура у стиглому віці

Аналогічні результати отримані С. П Исаєвим [51], який встановив що зі збільшенням відстані від комля до вершини діаметр сучків збільшується та досягає свого максимального значення на початку живої крони і запропонував структурно-морфологічну модель стовбура модрини на основі біоніки та побудовану на принципі золотого перерізу, що співпадає з нашими дослідженнями для деревини еони.

У зоні живої крони знаходиться найбільша кількість здорових зрослих сучків середнього діаметру від 40,2 мм до 41,5 мм, причому на початку сучки великі, а в кінці розміри їх поступово зменшуються.

Результати статистичної обробки проведених вимірювань показали, що коефіцієнт варіації розмірів сучків є високим, має тенденцію зростання від початку середньої зони, потім набуває максимуму на початку верхньої зони і зменшується за висотою стовбура.

Для виявлення закономірностей розташування сучків у середньовікових насадженнях було досліджено 16 стовбурів у Рівненській області, 17 у Житомирській та 18 у Київській. Результати спостережень та статистичної обробки наведені в табл. 2.6.

Таблиця 2.6. Середній діаметр стовбурів з зарослими сучками на висоті 1,3 м від ґрунту (середньовікові насадження)

Було встановлено - на початку мертвої зони розташовані найменші сучки, потім, піднімаючись стовбуром вгору, розміри сучків збільшуються, досягаючи найбільших розмірів на початку живої крони, і з підняттям вгору, розміри сучків поступово зменшуються (рис. 2.21).

Перевірка гіпотези про нормальність розподілу була проведена за допомогою програми Excel використовуючи показники асиметрії А та ексцесу Е.

Значення асиметрії А та ексцесу Е розраховані за формулами [137, 138]:

Рис. 2.22. Розподіл розмірів сучків на різній висоті стовбура у середньовікових насадженнях

Для розрахунку (А) і (£) використані вбудовані в програмі Excel статистичні функції СКОС і ЕКСЦЕС. Значення їх дисперсій обчислені за формулами (2.4) та (2.5).

Якщо e < sJdíe) та a < 3jd(a) , то розподіл вважають нормальним. Гіпотезу нормальності відкидають, якщо El значно більше ,¡d(e) і |a|

Нижче на рис. 2.23 наведено витяг з таблиці Excel розрахунку перевірки гіпотези про нормальний розподіл сучків з зони стовбура 0,3-0,4 (мертва крона) для середньовікових насаджень на прикладі Рівненської області.

З наведеного на графіку функції розподілу можна візуально зробити висновок про нормальний закон розподілу, який також підтверджено наведеним розрахунком (рис. 2.23, 2.24).