| з/п | Класифікаційна ознака | Види управл. рішень | Характеристика |
| 1 | За цілями підприємства | Стратегічні (перспективні) | Рішення, які встановлюють основні шляхи розвитку об'єкта управління на тривалий період часу. Вони, головним чином, стосуються розширення або скорочення бізнесу і його ресурсів, або виходу на ринки інших країн чи випуску нових видів продукції |
| Тактичні (поточні) | Це рішення, які покликані забезпечувати досягнення найближчих цілей, вирішення, як правило, часткових завдань, які збирають від кількох тижнів до кількох місяців. Ця група містить такі рішення, як калькуляція цін на товари та послуги, рекламні та торгівельні витрати. Вони мають характер регулювання чи коригування відхилень у системі, зумовлених непередбаченими раніше обставинами | ||
| Оперативні (щоденні) | Передбачають ненине втручання до стану і розвитку об'єкта управління приймаються, як правило службовцями найнижчих ланок, більшість з яких тимчасові та базуються на конкретній інформації: наприклад, відповіді на запити покупців щодо характеристик товару. їхні рішення, звичайно, є меншими за масштабом та впливають на вузький діапазон виробничих процесів | ||
| 2 | За періодом дії | Довгострокові (прогнозні) | Призначені для досягнення стратегічних цілей фірми, тому період їх виконання складає від одного до п'яти років |
| Середньо-строкові (тактичні) | Пов'язані з виконанням тактичних цілей і вирішенням поточних проблем. Часовий інтервал їх вирішення становить період до одного року | ||
| Коротко строкові (оперативні) | Забезпечують виконання щоденних рішень, пов'язаних з виробничими питаннями. Період виконання може займати час від декількох хвилин або годин до декількох днів або тижнів | ||
| 3 | За функціональним змістом | Організуючі | Пов'язані з вирішенням загально-організаційних питань, що визначають діяльність, підприємства в цілому |
| Координуючі | Характеризують управлінські функції в межах виконання конкретних проектів або робіт, передбачають розподіл функціональних обов'язків і поточне керівництво | ||
| Активізуючі | Визначають рішення і дії керівництва, спрямовані на прискорення термінів виконання робіт, пов'язані з прийняттям заходів стимулюючого характеру, мотивацією праці | ||
| Регулюючі | Спрямовані на вирішення питань поточного характеру, пов'язаних з виконанням конкретних робіт. Передбачають постійний аналіз стану і розвитку об'єкта управління та внесення своєчасних змін до виконуваних робіт | ||
| Контролюючі | Включають заходи, що застосовуються керівництвом для визначення стану і поведінки об'єкта управління, оцінювання відхилень від заданих параметрів і приведення показників до нормального рівня | ||
| 4 | За масштабом виконання | Загальні (глобальні) | Пов'язані з питаннями, що стосуються всього персоналу господарюючого суб'єкта, можуть визначати режим праці |
| Спеціальні (локальні) | Пов'язані з функціонуванням окремих структурних підрозділів або виконанням окремих видів робіт, що потребують врахування специфічних умов їх організації | ||
| 5 | За характером рішення | Стандартні або прийняті автоматично | Це такі рішення, що однозначно диктуються обставинами, постійно повторюються. Вони пропонують набір стандартних лій: вимагають від керівника інструктажу, інформації про початок дій. контролю, стимулювання |
| Творчі | Пов'язані з унікальними ситуаціями, передбачають нестандартні дії та вимагають від керівника дослідження проблем, розробки альтернатив, навчання виконавців | ||
| Прийняті за аналогією | Якщо це рішення відноситься до групи щоденних, тоді його характеристика співпадає зі стандартними рішеннями. У випадку, якщо рішення с разовим, але подібні рішення приймались в межах підприємства чи галузі, тоді порядок дій керівництва визначається за аналогічною ситуацією | ||
| 6 | За умовами прийняття та імовірності результатів | В умовах визначеності | Рішення приймаються в умовах визначеності, коли керівник точно знає результат кожного з альтернативних варіантів вибору. Наприклад, можна точно встановити, якими будуть витрати на виробництво певного виробу, оскільки орендна плата, вартість матеріалів і робочої сили відомі або можуть бути розраховані з високою точністю |
| В умовах ризику | Належать рішення такі, результати яких не є визначеними, але імовірність кожного результату відома. Імовірність визначається як ступінь можливості здійснення певної події і змінюється віл 0 до 1. Сума ймовірностей усіх альтернатив повинна дорівнювати одиниці | ||
| В умовах невизначеності | Рішення приймається в умовах невизначеності, коли неможливо оцінити імовірність потенційних результатів. Це відбувається толі, кати фактори, які вимагають обліку, настільки нові й складні, що про них неможливо отримати достатньо релевантно! інформації. В підсумку імовірність певного наслідку неможливо передбачити з достатнім ступенем достовірності. Невизначеність характерна дія деяких рішень, які доводиться приймати в обставинах, які швидко змінюються | ||
| 7 | За характером впливу | Директивні | Визначаються наказовим характером інформування про виконання робіт. Доводяться до відома виконавців у вигляді наказів або розпоряджень керівництва, включають можливість невиконання такого рішення або зміну порядку його виконання |
| Нормативні | Такі рішення містяться, як правило, у зовнішніх та внутрішніх нормативних документах (норми, нормативи, інструкції, порядки). Можуть носити як загальний, так і спеціальний характер, с обов'язковими дія виконання | ||
| Методичні | Пов'язані з визначенням конкретного порядку, виконання певних видів робіт. Доводяться до виконавців через розроблені методики, методичні розробки, вказівки, рекомендації, порядки, стандарти. Як правило, с обов'язковими для дотримання, проте можуть передбачати певні коригування | ||
| Орієнтуючі | Приймаються в ході видачі завдань, делегування повноважень, носять спрямовуючий характер, покликані задавати основний напрям дій | ||
| Рекомендуючі | Можуть носити зовнішній та внутрішній характер, спрямовані на надання описових характеристик певних дій, робіт. Виконання таких рішень с бажаним, але не обов'язковим | ||
| Дозволяючі | Пов'язані, як правило, і аналізом відповідності лій виконавців цілям підприємства та надання дозволу на виконання таких дій. Можуть повідомлятись у вигляді усних або письмових дозволів, резолюцій, надписів | ||
| 8 | За способом прийняття | Індивідуальні | Таке рішення приймається однією особою і передбачає повне покладання відповідальності за настілки його прийняття на цю особу. Приймається за короткий період часу. Застосовується для вирішення простих, шаблонних низань процедурного характеру |
| Колективні | Прийняття такого рішення здійснюється групою осіб, передбачає значні витрати часу на його прийняття, проте дозволяє зібрати достатню кількість інформації щодо проблеми. Застосовується для вирішення складних проблем | ||
| Консультативні (дорадчі) | Приймаються з урахуванням думки багатьох осіб, що чають відношення до проблеми, передбачає знаходження компромісу між усіма наявними думками | ||
| 9 | За ступенем ефективності | Оптимальні | Такі рішення враховують найкраще співвідношення дій та їх ефективність, також можуть передбачати рівне урахування інтересів сторін, що приймають рішення |
| Раціональні | Спрямовані на стабільне підвищення ефективності дій у перспективі, тому на етапі прийняття такого рішення може спостерігатись зворотній ефект – перевищення витрат над ефектом від виконаних робіт | ||
| 10 | За способом обґрунтування | Організаційні | Це вибір, який повинен зробити керівник, щоб виконати обов'язки, зумовлені посадою. Мета організаційного рішення – забезпечення руху до поставлених перед підприємством завдань |
| Інтуїтивні | Ґрунтуються на припущенні, що вони засновані на "шостому почутті", та передчутті, що вибір правильний Вони приймаються за наявності значного досвіду роботи і відсутність часу. Недоліком цих рішень є відсутність гарантії успіху | ||
| Адаптаційні | Базуються на аналогії з минулими успішними діями. Приймаються за умов, що є достатні загальні знання, дозвіл, здоровий глузд. Недоліками такого рішення є те, що здоровий глузд зустрічається рідко, необхідний досвід може бути відсутній, обставини можуть не відповідати тим. які вже були | ||
| Раціональні (аналітичні) | Ґрунтуються на всебічному науковому аналізі, наявності можливостей дослідження проблеми. Недоліком таких рішень можуть бути великі затрати часу та засобів | ||
| Засновані на суб'єктивних судженнях | Такі рішення сприймаються на віру як аксіома це може бути думка чи висновок експерта, фахівця, спеціаліста. Ці рішення типові для ситуації, в якій управлінець не володіє достатньою компетенцією для самостійного) аналізу, а тому звертається за допомогою до професіонала | ||
| 11 | За альтернативністю рішень | Безальтернативні | Мають лише один варіант дій. Як правило, с бінарними, передбачають два протилежних варіанти дій |
| Багатоваріантні | Такі рішення мають декілька різних варіантів дій, з яких вибирається оптимальний | ||
| Інноваційні | Передбачають формування принципово-наукового варіанту. Штучно складаються із елементів, які раніше були відкинуті | ||
| 12 | В залежності від особистості керівника | Врівноважені | Приймаються керівниками, які уважно та критично відносяться до своїх дій, існуючих гіпотез та їх перевірки. Зазвичай, перед тим як прийняти певне рішення, вони вже мають вихідну ідею |
| Імпульсивні | Рішення, що приймають особи, які досить легко генерують нові ідеї в необмежених кількостях, однак вони не в змозі їх як слід перевірити, оцінити | ||
| Інертні | Такі рішення стають результатом обережного пошуку. В них контрольні та уточнюючі дії переважають над генеруванням ідей, тому в таких випадках важко виявити оригінальність, новаторство | ||
| Ризиковані | Рішення, що відрізняються від імпульсивних тим, що їх автори не потребують ретельного обґрунтування своїх гіпотез та. якщо впевнені у собі, можуть вирішити проблеми на належному рівні | ||
| Обережні | Рішення характеризуються ретельністю оцінювання керівником усіх варіантів. Вони у меншому ступені ніж інертні характеризуються новизною та оригінальністю |
Примітка: систематизовано автором на основі [76, 83, 93, 100, 106]
Класифікація управлінських рішень необхідна для визначення загальних та конкретноспецифічних підходів до їх формування, реалізації та оцінювання, що дозволяє підвищити їх якість, ефективність і послідовність. Рішення можна класифікувати, керуючись різними класифікаційними ознаками. Основні питання, що виникають в процесі прийняття рішення (джерело виникнення проблеми: хто, як, яке, в яких умовах, для кого приймає рішення; форма подання та передачі рішення; його наслідки) зумовлюють основні класифікаційні ознаки управлінських рішень.
Класифікацій управлінських рішень багато і необхідно вміло обирати ту, що підходить до даної конкретної управлінської проблеми.
Як альтернативний варіант вищевикладеній авторській класифікації оформлено (систематизовано у) ще одній табл. 1.4.
Таблиця 1.4
Класифікація управлінських рішень
| Класифікаційна ознака | Рішення |
| за методологією взаємодії з об'єктом управління | традиційні, системні, ситуаційні, соціально-етичні, стабілізаційні |
| за характером прийняття | інтуїтивні, на основі суджень, раціональні |
| за ієрархією планування | оперативні, тактичні, стратегічні |
| за рівнем складності | прості, складні |
| за рангом управління | верхнього, середнього, нижчого |
| за періодом реалізації | короткострокові, середньострокові, довгострокові |
| за організацією вироблення | індивідуальні, групові, колективні |
| за функціональною спрямованістю | економічні, технічні, соціальні, екологічні та інші |
| за рівнем застосування інновацій | типові, інноваційні |
| за наявністю інформації | детерміновані, ризикові, невизначені |
| за джерелом виникнення | регламентні, ініціативні |
| за способом доведення до реалізації | письмові, усні та інші |
| за кількістю альтернатив | бінарні, стандартні, багато альтернативні, безперервні |
Примітка: систематизовано автором на основі [77, 83, 93, 103, 109]
Багатогранність і складність виробничих, соціальних й інших факторів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства вимагають адекватних дій з боку органів управління підприємством. Саме тому у цих умовах управлінські рішення зовсім різні за формою, спрямованістю, глибиною та часом розробки, прийняттям та реалізацією. Однак, окрім визначення та класифікації рішень, потрібно враховувати чинники, що впливають на формування та прийняття управлінських рішень на підприємствах, чому присвячений наступний параграф монографії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ангстремменеджмент авіапідприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. Теоретико-методологічні основи формування та прийняття управлінських рішень в системі ангстремменеджменту авіапідприємств“ на сторінці 6. Приємного читання.
