Ангстремменеджмент як чинник формування та прийняття управлінських рішень на підприємствах

Ангстремменеджмент авіапідприємств

Ангстремменеджмент як чинник формування та прийняття управлінських рішень на підприємствах

Під впливом техногенності інформатизації економіки в сучасних умовах відбувається ускладнення, еволюційне розширення та поява нових аналітичних напрямків дослідження: від макроекономіки до мегаекономіки та від мікроекономіки до наноекономіки.

Термін "нано" був уведений у 1959 р. фізиком Річардом Фейнманом у доповіді "У тому світі повно місця". "Нано" (n) (у перекладі з др.-греч. Nanos – карлик, гном або папо – екстремальна версія мікро-) означає одну мільярдну частину єдиного цілого. Префікс "нано-" в системі одиниць означає множник в 10-9.

У російській економічній думці перші дослідження в області наноекономіки "як економіки фізичних осіб" з'явилися у 1996 р. й належать Г. Б. Клейнеру. Ним обґрунтовано, що наноекономіка як особливий рівень економіки, результат еволюції економічної теорії та практики, системи відносин ендогенних факторів виробництва в діях та операціях. Основою даного підходу є економічна генетика та еволюційна економіка, що дозволяє створити та застосувати нанотехнології менеджменту, значно підвищуючи продуктивність праці, ефективність та конкурентоспроможність підприємств вітчизняної наноіндустрії у глобальному масштабі. Такий підхід знаходиться в стадії розробки та експериментальної апробації, але має великий потенціал розвитку економіки загалом, та менеджменту зокрема, й значно розширює її прагматичний потенціал [100, 101, 102, 111, 112].

Таблиця 1.5

Історія розвитку наноекономіки

ВченіВнесок
К. ЕрроуЗапропонував термін "Наноекономіка" у 1987 році. К. Ерроу запропонував назвати наноекономікою теорію поведінки індивідуальних економічних агентів у ринкових та неринкових умовах.
Г. КлейнерГ. Клейнер розглянув наноекономіку як відповідну частину економічної теорії і одночасно як характеристику особливого стану російської економіки, званого "економікою фізичних осіб", що стало результатом інституційних змін у 90-х роках XX століття. У 2004 році Г. Клейнер уточнює поняття "Наноекономіка". Згідно нового погляду Г. Клейнера, теорія наноекономіки описує поведінку частково ірраціонального у загальному випадку агента, що має творчий дар та схильність не тільки до "алгебри" розрахунків найкращого результату, але і до алогічного пошуку економічної істини.
А. КонопльовУ 2007 році А. Конопльов зробив спробу оновити раніше запропоновані поняття "Наноекономіка". Відповідно до подання А. Конопльова теорія наноекономіки повинна описувати транскордонну взаємодію та зміни в єдиній (грошовій) одиниці сальдо платежів (відтоків) та надходжень (притоків), пов'язаних з деяким економічним процесом або з діяльністю економічних агентів. Ймовірно, до 2050 року в світі буде складена інноваційна галузь – наноіндустрія, побудована на процесах механосинтезу, з'являться нанороботи, нанокомп'ютер, буде вирішена проблема інтерфейсу "людина-нанокомп'ютер-наноманіпулятор". А. Конопльов вважає, що з появою наноіндустрії виникне потреба створення нового наукового напрямку – наноекономіки.

Примітка: Розроблено автором на основі [86, 97, 102, 113]

З вищезробленого аналізування автором цього дослідження створено декілька власних визначень.

Наноекономіка (економіка людини) – це галузь економічної науки, що вивчає поведінку економічних агентів у ринкових та неринкових умовах; це глибинний рівень дослідження економічних явищ; це теорія транзакцій при формуванні рішень учасниками ринку (збірне визначення: К. Ерроу, Г. Сімонс, Р. Лукас) [ 86, 96, 97, 102, 103, 113].

Ангстремекономіка (економіка думки, дару, інтуїції) – це галузь наноекономіки, що вивчає вплив інтелектуальних, моральних та духовних можливостей економічних агентів на прийняття ефективних управлінських рішень.

Ангстремменеджмент (менеджмент думки, дару, інтуїції) – це глибинне управління інтелектуальними, моральними та духовними можливостями керівників економічних систем за допомогою вибору з набору свідомого та підсвідомого при прийнятті ефективних управлінських рішень.

Більш доступно: ангстремменеджмент – це наука, що вивчає "те", "що" управляє людиною й "те", "чим" управляє людина при прийнятті управлінських рішень.

Ангстремтехнологіі – це мистецтво (майстерність) прийняття правильних (ефективних) управлінських рішень;

– сукупність свідомого та підсвідомого відтворення теоретично обґрунтованих знань, досвіду й "підказок згори", що дозволяють якісно вирішувати поставлені завдання та досягати поставлені економічні цілі за допомогою прийняття правильних (ефективних) управлінських рішень;

– процес внутрішньої комунікації, заснований на певному комплексі знань, досвіду та інтуїції при прийнятті правильних (ефективних) управлінських рішень;

– продумана у всіх деталях модель економічної діяльності з планування, проектування, організації та впровадженню уявного процесу у прийняття правильних (ефективних) управлінських рішень;

– найінтерактивніший процес, що включає думки, ідеї, харизму, засоби, способи та методи організації інтелектуальної діяльності для аналізу проблем й прийняття правильних (ефективних) управлінських рішень [77, 83, 109].

Задля покращення економіко-математичного понятійного апарату автором укладено класифікацію різних видів економіки, але не в повній відповідності до інтернаціональної системи одиниць, а в авторській логічній інтерпретації:

10-10 – ангстремекономіка: економіка думки, дару, інтуїції

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ангстремменеджмент авіапідприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ангстремменеджмент як чинник формування та прийняття управлінських рішень на підприємствах“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Теоретико-методологічні основи формування та прийняття управлінських рішень в системі ангстремменеджменту авіапідприємств

  • Ангстремменеджмент як чинник формування та прийняття управлінських рішень на підприємствах
  • Концепція формування та прийняття управлінських рішень в системі ангстремменеджменту підприємств

  • Висновки за розділом 1

  • Розділ 2. Аналізування процесу формування та прийняття управлінських рішень на авіапідприємствах

  • Дослідження інформаційного забезпечення процесу формування та прийняття управлінських рішень на підприємствах

  • Аналізування інституційних чинників і моделей формування та прийняття управлінських рішень на підприємствах

  • Висновки за розділом 2

  • Розділ 3. Методологія формування та прийняття управлінських рішень на авіапідприємствах

  • Прогнозування ризиків при формуванні та прийнятті управлінських рішень на авіапідприемствах

  • 3D-моделювання управлінських рішень в системі ангстремменеджменту авіапідприємств

  • Висновки за розділом 3

  • Розділ 4. Інструменти формування та прийняття управлінських рішень на авіапідприємствах

  • Побудова захисних функцій ангстремменеджменту при запобіганні захоплення та банкрутства авіапідприємств

  • Нейромережеве моделювання відносної ефективності управлінських рішень при ангстремменеджменті авіапідприємств

  • Забезпечення економічної стійкості авіапідприємств в системі ангстремменеджменту

  • Висновки та розділом 4

  • Розділ 5. Соціально-економічна ефективність управлінських рішень в системі ангстремменеджменту авіапідприємств

  • Програмування забезпечення соціально-економічної ефективності управлінських рішень на авіапідприємствах з урахуванням стадій життєвого циклу

  • Удосконалення інституційного та інформаційного забезпечення ангстремменеджменту авіапідприємств

  • Установлення комплексу соціальних та економічних ефектів функціонування ангстремменеджменту підприємства у їовнішньому середовищі

  • Висновки за розділом 5

  • Висновки