В – титрант;
С і D – продукти реакції.
За кількістю титранту, який пішов на титрування, можна розрахувати процентний вміст основного компонента в пробі.
Кондуктометричні методи засновані на здатності розчинів проводити електричний струм, яка залежить від концентрації і природи розчиненої речовини. Здатність проводити струм характеризується електропровідністю розчину, яка обернено пропорційна його опору. Опір розчину, Ом:
(3.8)
де І – відстань, між електродами, см;
V – питома електропровідність, Ом х см;
F- площа електродів, см2.
Знаючи величину R, можна знайти величину V, за якою можна розрахувати концентрацію аналізованого розчину
Для масових аналізів одних і тих же сумішей зазвичай будують калібрувальну криву, по якій надалі за величиною V визначають концентрацію речовини. Цей метод неприйнятний при визначенні концентрації в сумішах елементів, іони яких у розчині мають однакову або сумірну рухомість.
Методи потенціометрів засновані на вимірюванні електродних потенціалів, що виникають при електролізі розчинів електролітів. При цьому
(3.9)
де- вимірювана ЕДС;
- стандартний потенціал виділення визначуваного елемента;
П – валентність елемента;
С – концентрація елемента в розчині.
Оптичні методи аналізу проб засновані на здатності рідких середовищ частково поглинати або заломлювати світло, що пропускається через них, а також обертати площину поляризації світла, яке проходить через них.
Радіометричні методи аналізу засновані на кількісному визначенні випромінювання, яке витікає з радіоактивної речовини, що міститься в пробі (метод "мічених атомів"), або яке проходить від зовнішнього джерела через пробу. Для визначення радіоактивного випромінювання найчастіше використовують лічильники Гейгера.
Грануляція вихідної шихти зазвичай проводиться з метою поліпшення її текучості при автоматичному пресуванні, особливо в тих випадках, якщо вона складається з порошків з малим розміром частинок (менше 5-10 мкм). Грануляцію можна проводити різними методами, серед яких найпоширенішим є метод, заснований на замішуванні порошку зі зв'язкою (парафін, розчин каучуку в бензині, розчин полівінілового спирту в воді тощо). Надалі одержану суміш протирають на протиральних ситах і гранулюють обкаткою в спеціальних барабанних або конусних грануляторах.
Можлива також грануляція за рахунок розпилювання суспензій, які вміщують розчин зв'язки (наприклад, розчин парафінового воску та стеорінової кислоти в трихлоретані) та порошків з їх вмістом у суспензії 70-80 %. Для розпилювання суспензій можна використовувати установку, розроблену датським підприємством А/С Ніро "Атомайзер грануляції твердосплавних сумішей", схема якої наведена на рисунку 37.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і технологія пресування порошкових матеріалів» автора Степанчук А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Практика пресування“ на сторінці 5. Приємного читання.
