для суміші, що не грудкується
(3.5)
для сумішей, що грудкуються
(3.6)
де- середній діаметр частинок відповідно порошку і грудок, см;
• густина матеріалу частинок, г/см:
• насипна щільність грудок, г/см3;
• задана концентрація основного компонента в суміші.
Після визначення кількості проб і їх маси важливе значення має вибір методу аналізу проб.
Існуючі методи аналізу проб можуть бути розділені на дві групи. До першої групи в основному належать гравіметричні, а також радіометричні, засновані на безпосередньому аналізі порошкових проб, до другої – методи, засновані на аналізі проб, розчинених у спеціальних рідинах. До цієї групи належать хімічні, кондуктометричні, потенціометричні, оптичні та гравіметричні методи аналізу розчинів.
Гравіметричні методи першої групи засновані на розділенні проби за складовими і подальшому їх зважуванні. Для цієї мети застосовуються ситовий аналіз, магнітна і повітряна сепарації.
Ситовий аналіз застосовується в тому випадку, якщо компоненти шихти відрізняються за розміром частинок. Для аналізу проб, малих за масою, цей метод неприйнятний.
Магнітна сепарація застосовується, якщо компоненти шихти різняться за магнітними властивостями (мають магнітні і немагнітні складові). В цьому випадку розділення проби на магнітну і немагнітну складові проводять таким чином.
Пробу тонким шаром наносять на немагнітну підкладку і прикривають зверху тонким шаром паперу. Потім до верхнього листка підносять електромагніт, внаслідок чого магнітна складова проби пристане до листка. Після розділення проби проводять зважування складових.
Повітряна сепарація зазвичай застосовується для розділення грубозернистих проб на складові, які значно різняться за щільністю.
Гравіметричні метод другої групи засновані на розчиненні основного або інших компонентів проби з подальшим визначенням розчиненої речовини і залишку.
Гравіметричні методи аналізу проб, особливо другої групи, трудомісткі і не вирізняються високою точністю.
Вищою точністю вирізняються хімічні методи аналізу розчинів, у основі яких лежить титрування. В цьому випадку спеціально підібраний реагент (титрант) вибірково реагує з основним компонентом, що міститься в розчині, за схемою:
(3.7)
де А – основний компонент;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і технологія пресування порошкових матеріалів» автора Степанчук А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Практика пресування“ на сторінці 4. Приємного читання.
