Детектори транспорту

Інформаційні технології на автомобільному транспорті

До детекторів випромінювання (третє покоління) належать фотоелектричні, ультразвукові, інфрачервоні, радарні та відеодетектори. Найбільше поширення одержали детектори останніх двох груп (рис. 8.4).

Фотоелектричний детектор включає у себе джерело світлового променя та приймач з фотоелементом. При перериванні променя транспортним засобом змінюється освітленість фотоелемента, що викликає зміни його електричних параметрів.

Також фотоелектричні датчики можуть працювати на принципі відбиття – прийому відбитого променя, і тоді і випромінювач, і приймач розміщуються в одному корпусі. Зазвичай у конструкціях датчиків використовують інфрачервоне світло. Недоліком фотоелектричних чутливих елементів є похибка вимірювань, що виникає при багаторядному інтенсивному русі

Основні види сучасних детекторів

Рисунок 8.4 – Основні види сучасних детекторів

автомобілів, а також той факт, що на їхню роботу суттєво впливає пил, бруд, дощ, сніг. Як світловий промінь часто використовується інфрачервоне світло.

Інфрачервоний детектор транспорту PIR ДТ (пасивний інфрачервоний детектор) являє собою детектор з динамічним керуванням і діапазоном виявлення (з радіусом дії) приблизно 20 м [11]. Детектор може застосовуватися автономно або разом з дорожніми контролерами. Отримані за допомогою цього детектора дані можуть бути використані для оптимізації транспортних потоків у місцях установки світлофорів (рис. 8.5).

Загальний вигляд PIR ДТ

Рисунок 8.5 – Загальний вигляд PIR ДТ

Основні характеристики: незначне споживання енергії; вибірковість смуг руху; кількість контрольованих смуг руху – 1; можливість зміна кута установки – до 75 градусів; напруга живлення +12 В; споживаний струм – не більш 12 мА; розширений діапазон температур від -40°С до +50°С.

Радарний детектор являє собою напрямлену антену, що установлюється збоку від проїзної частини або над нею. Випромінювання антени направляється вздовж дороги й відбивається від автомобіля, що рухається, та сприймається антеною. Дія радарного детектора основана на застосуванні ефекту Допплера. Детектор може фіксувати не лише факт проїзду автомобілем контрольованої зони, але і його швидкість. Розвиток мікроелектронної техніки призвів до появи відеодегекторів, чутливими елементами яких є відеокамера. Використання сучасних мікропроцесорів дозволяє за допомогою спеціального програмного забезпечення аналізувати отримане зображення: виділяти автомобілі, що рухаються; визначати інтенсивність, швидкість та інші необхідні параметри транспортного потоку [11].

Ультразвуковий детектор – являє собою прийомовипромінювач імпульсного ультразвукового спрямованого променя. Він виконаний у вигляді параболічного рефлектора з розташованим у ньому п'єзоелектричним перетворювачем, що генерує ультразвукові імпульси. Недоліками ультразвукових ЧЕ є їх чутливість до акустичних і механічних перешкод, а також необхідність точного фіксування у просторі для того, шоб прийомовипромінювач протистояв дії вітрового навантаження.

Поляризаційний детектор являє собою установку НВЧ-випромінювання, що встановлюється над проїжджою частиною. Він подібний до радарних детекторів, проте робота заснована на принципі вимірювання поляризації відбитої хвилі.

Оптичний відеодетектор знімає візуальну інформацію з потоку на цифрову відеокамеру, що дозволяє зберігати та за необхідності відтворювати отриману інформацію. Проте істотним недоліком даного виду є залежність цього детектора від погодних умов та освітлення.

Детектори третього, четвертого поколінь у своєму розвитку пройшли декілька етапів (також поколінь) – від простої фіксації певного параметра і передачі його на обробку до комплексного сприймання, фільтрації, математичного аналізу, розпізнавання об'єктів тощо.

Представниками 1-го покоління радарних детекторів є детектори RTMS XI, Х2, ХЗ фірми E1S (Канада) і детектор "Спектр 1" (Росія) [1].

Детектор транспорту "Спектр 1" призначений для збору статистичної інформації про параметри транспортних потоків та керування дорожнім рухом. Принцип роботи оснований на безконтактному зондуванні проїзної частини дорожнього полотна сигналом надвисокої частоти з лінійною частотною модуляцією. Він контролює до восьми смуг руху. Прилад може виявляти та реєструвати транспортні засоби, що знаходяться в русі, а також і ті, що зупинилися, незалежно від часу доби та заданих умов контролю. Основне призначення приладу – контроль за інтенсивністю руху.

Прилад накопичує статистичні дані щодо: інтенсивності руху; зайнятості зони (відсоткове співвідношення часу, протягом якого зона контролю була зайнята транспортом, та загального часу спостереження); середньої швидкості руху; кількості довговимірного транспорту.

Детектор також може бути використаний для роботи в автоматизованих системах керування дорожнім рухом, адаптивного керування рухом транспорту, контролю на в'їздах-виїздах швидкісних доріг, проведення транспортних обстежень, автоматичного виявлення дорожньо-транспортних пригод та ін. У комплекті з детектором використовують GPRS-модем, за допомогою якого передається вся накопичена інформація.

• 2-ге покоління радарних детекторів представлено цифровим радаром SmartSensor SS105 фірми Wavetronix (США). Застосування допплерівського ефекту істотно підвищило точність визначення швидкості руху, у той час як радарні системи 1-го покоління визначали швидкість, базуючись на середній довжині транспортних засобів і часу їх наявності у зоні детектування. Застосування високотехнологічної розподіленої антени спеціальної конструкції дозволило позбутися "брязкоту" частоти та залежності якості показань від впливу температури, а також забезпечило зростання кута вертикальної видимості з 50 до 80 градусів, збільшення дальності до 60 метрів. Аналіз поточних показників детектора дозволив установити, що детектори 2-го покоління більш стійкі до реальних коливань інтенсивності руху, неминучих у міських умовах.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології на автомобільному транспорті» автора Кір'янов О.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Детектори транспорту“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОСНОВИ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ

  • Інформаційне забезпечення транспортної логістики

  • Елементи теорії інформації

  • Інформаційні потоки логістики

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Системи керування базами даних

  • Архітектура програмного забезпечення АСК

  • Об'єктно-орієнтовані СКБД

  • Напрями впровадження IT на транспорті

  • АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Структура АСК АТП

  • Мережна архітектура АСК

  • Глобальні мережі

  • Організаційно-правове забезпечення АСК

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ АТП

  • Програмне забезпечення АСК автотранспортних підприємств

  • Інтегровані програми для АТП

  • Програми диспетчерування

  • Програми для дистриб'юторської діяльності

  • ЗАСОБИ МОНІТОРИНГУ НА ТРАНСПОРТІ

  • Датчики бортового моніторингу

  • Дискретні датчики.

  • Аналогові датчики

  • Мікропроцесорні системи автомобіля

  • СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ АВТОМОБІЛЯ

  • Системи круїз-контролю

  • Системи запобігання зіткненню

  • Системи контролю перетинання розмітки та бокової зони.

  • Системи керування фарами

  • Системи відслідковування стану водія.

  • Системи пасивної безпеки автомобіля

  • Охоронні системи

  • Протиугінні системи

  • Сервісні системи

  • Системи розпізнавання людських облич

  • ЕЛЕКТРОННА ЛОГІСТИКА

  • Стандарти на штрихове кодування

  • Стандарти глобальної синхронізації та передачі даних

  • Радіочастотне кодування

  • Стандарти RFID

  • СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ

  • Детектори транспорту
  • Автоматизовані системи керування дорожнім рухом

  • Дорожні контролери

  • ВИСНОВКИ