СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ АВТОМОБІЛЯ

Інформаційні технології на автомобільному транспорті

Для одержання більшої точності й плавності регулювання ковзання коліс у тяговому режимі в ПБС зміну тиску необхідно робити більш повільно, ніж в АБС. Для цього у модулятор уведені дроселювальні клапани з меншим прохідним перерізом, які спрацьовують на початку функціонування ПБС.

Регулювання крутного моменту двигуна проводиться комплексним впливом на дросельну заслінку, на системи запалювання й упорскування палива. Положення дросельної заслінки може змінюватися електромеханічним або електромагнітним обладнанням [39].

Наприкінці 80-х років почалося серійне виробництво протибуксувальних систем для дизельних вантажних автомобілів, автобусів і сідельних тягачів, що мають пневматичний гальмовий привод. При цьому з міркувань безпеки вважається недоцільним забезпечення можливості руху з більшими швидкостями, за яких не можна досягти високої надійності гальмування. Тому пневматичні ПБС окремо від АБС не виготовляються й не встановлюються. Як показали випробування, витрати повітря протибуксувальною системою невеликі й установки додаткових ресиверів не потрібно.

Система динамічної стабілізації (курсової стійкості). Система динамічної стабілізації (СДС, DSC – Dynamic Stability Control, ESP – Electronic Stability Programme та інші фірмові абревіатури) призначена для збереження стійкості та керованості автомобіля за рахунок завчасного визначення й усунення критичної ситуації. Прообраз системи було запатентовано ще 1959 року компанією Daimler-Benz, проте реально на автомобілі вона з'явилася 1994-го року. Задача СДС полягає у контролі поперечної динаміки автомобіля, допомагаючи водієві утримувати автомобіль у межах заданої траєкторії при різних режимах – розгоні, гальмуванні, у повороті тощо. СДС об'єднує декілька видів систем керування гальмами:

• антиблокувальну:

• систему розподілу гальмівних зусиль;

• електронне блокування диференціала;

• протибуксувальну систему.

СДС керує роботою цих систем, а також поєднує керування двигуном, керуючи положенням дросельної заслінки, контролюючи тягу. Для цього до

системи додавались датчики контролю положення керма автомобіля та датчики бокового прискорення (акселерометри).

Обробляючи сигнали датчиків, контролер порівнює фактичну поведінку автомобіля із тим, що закладено у програмі.

Якщо поведінка автомобіля відрізняється від заданого (виник занос), контролером обчислюється гальмівне зусилля для підгальмовування одного або декількох коліс. Електроклапани гідромодуляторів отримують відповідні команди для виправлення ситуації. Одночасно на блок керування двигуном подається команда на зменшення подачі палива і відповідно обертального моменту (рис. 6.3).

Схема контролю обертального моменту при повороті

Рисунок 6.3 – Схема контролю обертального моменту при повороті

При значній швидкості повороту на нерівній дорозі на допомогу СДС підключається система допомоги у керуванні (DSR – Driving Steering Recommendation), яка через електропідсилювач керма прикладає деяке зусилля для довороту керма у бік, протилежний заносу. При цьому підвищується ефективність СДС.

Як додаток до СДС також використовують систему динамічного контролю за гальмуванням (DBC – Dynamic Brake Control), яка входить до 5-го покоління систем АБС. Вона підвищує тиск в системі та забезпечує мінімальний гальмівний шлях. Система забезпечує однакове гальмування всіх коліс автомобіля, розподіляючи гальмівні зусилля так, щоб отримати найбільшу ефективність гальмування без втрати керованості автомобілем навіть при максимальних зусиллях. Рух гальмівної педалі перетворюється на електричний сигнал, що передається на процесор. Також збирається інформація з датчиків швидкості, навантаження, поперечного прискорення, кута повороту керма. Після обробки система формує керуючий сигнал на зміну тиску в системі на кожному із коліс.

Автомобілі класу А також оснащуються електронним регулятором гальмівних зусиль EBD та системами "дотискання" педалі тиску BAS – Brake Assist System ( ЕВА, EBS), яка керується сигналами датчиків швидкості автомобіля, вимикача стоп-сигналу та датчиків тиску у гальмівній гідросистемі. Система BAS автоматично встановлює максимальний тиск у гальмівному приводі при різкому натисканні водія на педаль. Водій в екстремальній ситуації не завжди достатньо сильно натискає на педаль гальмування, що збільшує гальмівний шлях та може призвести до ДТП. Система BAS доповнюється, порівняно із попередніми рішеннями, датчиком положення гальмівної педалі. Електронна система розпинає ситуацію за швидкістю переміщення педалі гальм, оцінює швидкість автомобіля, маневр і забезпечує, із використанням системи АБС, максимально швидкий режим гальмування для попередження ДТП.

В автомобілях багатьох фірм упроваджуються й інші корисні системи для підвищення якості гальмування, такі як:

• система електронного розподілу гальмівних сил (PTC, EBD – Electronic Brake Force Distribution, DBC – Dynamic Brake Control);

• система керування обертальним моментом двигуна (КОД, MSR – Motor- Schleppmoment-Regelung). Система КОД попереджає блокування ведучих коліс, яке можливе при різкому відпусканні педалі газу або при різкому гальмуванні на передачі. Свою функцію система реалізує через керування паливним насосом високого тиску дизельних двигунів;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології на автомобільному транспорті» автора Кір'янов О.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ АВТОМОБІЛЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОСНОВИ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ

  • Інформаційне забезпечення транспортної логістики

  • Елементи теорії інформації

  • Інформаційні потоки логістики

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Системи керування базами даних

  • Архітектура програмного забезпечення АСК

  • Об'єктно-орієнтовані СКБД

  • Напрями впровадження IT на транспорті

  • АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Структура АСК АТП

  • Мережна архітектура АСК

  • Глобальні мережі

  • Організаційно-правове забезпечення АСК

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ АТП

  • Програмне забезпечення АСК автотранспортних підприємств

  • Інтегровані програми для АТП

  • Програми диспетчерування

  • Програми для дистриб'юторської діяльності

  • ЗАСОБИ МОНІТОРИНГУ НА ТРАНСПОРТІ

  • Датчики бортового моніторингу

  • Дискретні датчики.

  • Аналогові датчики

  • Мікропроцесорні системи автомобіля

  • СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ АВТОМОБІЛЯ
  • Системи круїз-контролю

  • Системи запобігання зіткненню

  • Системи контролю перетинання розмітки та бокової зони.

  • Системи керування фарами

  • Системи відслідковування стану водія.

  • Системи пасивної безпеки автомобіля

  • Охоронні системи

  • Протиугінні системи

  • Сервісні системи

  • Системи розпізнавання людських облич

  • ЕЛЕКТРОННА ЛОГІСТИКА

  • Стандарти на штрихове кодування

  • Стандарти глобальної синхронізації та передачі даних

  • Радіочастотне кодування

  • Стандарти RFID

  • СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ

  • Детектори транспорту

  • Автоматизовані системи керування дорожнім рухом

  • Дорожні контролери

  • ВИСНОВКИ