Рисунок 5.18 – Датчик контролю температури охолоджуючої рідини двигуна
6. Датчик детонації ДД п'єзогенераторний, установлений у зоні 4-го циліндра на блоці з боку впускної системи і призначений для корекції кута випередження запалювання при виявленні детонації блоком керування (див. рис. 5.5).
Перелік датчиків може дещо змінюватись у різних виробників двигунів, числа клапанів розподільного механізму, наявності каталізатора тощо. Додатково може бути датчик швидкості імпульсного індуктивного типу, установлений на виході коробки передач, датчик прискорення. Також може входити датчик температурного стану впускного трубопроводу ДТВТ напівпровідникового типу, установлений на впускній трубі. Датчик формує сигнал на блок керування для забезпечення корекції подачі палива і кута випередження запалювання залежно від температури повітря у впускному трубопроводі.
Виконавчі пристрої системи керування двигуном мають своєму у складі:
• чотири електромагнітних форсунки (4 ЕФ) для дозування подачі палива;
• регулятор холостого ходу (ДРХ) на базі двофазного моментного двигуна. Регулятор призначений для дозування кількості повітря, що надходить до впускного трубопроводу на режимах пуску, прогріву, холостого і примусового холостого ходу двигуна;
• електробензонас (ДЕН) для створення тиску в паливній магістралі;
• електромагнітні реле живлення (ЕРЖ) і реле бензонасоса (ЕРН), призначених для ввімкнення/вимкнення виконавчих пристроїв від бортової мережі безпосередньо блоком керування;
• свічки запалювання (СЗ) у кількості 4-х штук;
• дві котушки запалювання (КЗ);
• електровентилятор системи охолодження;
• регулятор холостого ходу.
Датчики передають свій сигнал через блоки узгодження, тип яких залежить від виду вихідного сигналу датчика. Відповідно вихідні керуючі сигнали з мікропроцесора також подаються на виконавчі пристрої після перетворення та підсилення. Для мережного зв'язку підсистема вмішує мікросхему перетворення інтерфейсу RS/CAN [11].
Пам'ять мікропроцесора умовно поділяється на три розділи.
Перший із них – постійний запам'ятовуючий пристрій ROM – (Read Only Memory), призначений для видачі початково запрограмованих команд відповідно із сигналами, що надходять від датчиків. Ці команди у пам'яті "зашиті" постійно при виготовленні мікропроцесора і не стираються при вимиканні запалення.
Другий розділ пам'яті RAM – (Random Access Memory), діє як оперативна пам'ять, відповідає за адаптацію до умов роботи, аналізує режими роботи двигуна і вибирає кращий із них, за критеріє економічності та чистоти вихлопу. При наступному запуску двигуна RAM буде намагатися повторити той режим, що був кращим. До цього розділу пам'яті записуються також повідомлення про несправності, коди помилок, тому при зовнішній діагностиці, у першу чергу, тестується зміст цього розділу процесора. Пам'ять стирається при відключенні акумулятора від автомобільної мережі.
Третій розділ пам'яті PROM – (Programmable Read Only Memoiy), на відміну від першого, може бути змінений зовнішнім програмувальним пристроєм для більшої відповідності умовам роботи двигуна та його характеристикам. При експлуатації автомобіля через певний час відбувається зношення багатьох деталей і вузлів двигуна, проте, замінивши чіп PROM, можна покращити його характеристики до капітального ремонту.
За принципом дії системи запалювання, що встановлюються на карбюраторних автомобілях, поділяються на такі групи: контактна система запалювання; транзисторна система запалювання; електронна система запалювання; система запалювання без розподільника "DIS" [1].
У двигунах з упорскуванням палива використовують такі типи систем керування запаленням: K-jetronic – система механічного впорскування, використовується транзисторна система запалювання; Ke-jetronic – керована електронікою система механічного впорскування з розподільником з датчиком Холла й окремими (Bosch) блоками керування впорскуванням і запалюванням; EEC IV – Electronic Engine Control; EEC IV/SEFI – Electronic Engine Control with Sequential Electronic Fuel Injection та інші.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології на автомобільному транспорті» автора Кір'янов О.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мікропроцесорні системи автомобіля“ на сторінці 2. Приємного читання.
