Розділ 13. Страхування відповідальності за екологічне забруднення довкілля

Страхові послуги
Суб'єктивні факториОб'єктивні фактори
1. Суспільна необхідність забезпечення екологічної безпеки на мікро-, й на макрорівняхЗабезпечення належного рівня фінансування у необхідних обсягах на превентивні заходи, спрямовані на підвищення екологічної безпеки в країні
2. Потреба у формуванні стабільного джерела щодо відшкодування збитків третім особам, спричинених забрудненням навколишнього природного середовищаСтворення страхового співтовариства з числа страхувальників, страховиків та третіх осіб. Формування відповідних страхових фондів для відшкодування збитків у разі настання страхових випадків
3. Підвищення матеріальної відповідальності суб'єктів господарювання за екодиструктивну діяльністьУкладання договорів страхування екологічної відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища. Визначення обсягу відповідальності страховика відповідно до екологічних ризиків, які покриваються страхуванням. Внесення страхових платежів страхувальниками. Забезпечення фінансової стабільності та платоспроможності страховика
4. Стимулювання процесів екологізації виробництваВикористання сучасних інноваційних технологій, які зводять до мінімуму загрозу забруднення навколишнього природного середовища
5. Формування екологічної свідомості у громадянПроведення широкої пояснювальної роботи про доцільність та необхідність природоохоронної роботи

В обов'язковій формі має здійснюватись страхування відповідальності підприємств, які є джерелом підвищеного екологічного ризику, за збитки, заподіяні третім особам.

У добровільній формі всіма без винятку підприємствами можуть страхуватися інші види екологічної відповідальності, зокрема, відповідальності за збитки, заподіяні здоров'ю та життю персоналу підприємств-винуватців екологічних аварій, а також є прямі та непрямі витрати, пов'язані з ліквідацією шкідливих екологічних наслідків. Конкретні види добровільного екологічного страхування та їх умови мають визначатися страховиком. До цього слід додати, що такого підходу щодо вибору форм страхування мусять дотримуватися всі підприємства незалежно від форми власності й підпорядкування.

Процес проведення екологічного страхування передбачає наявність, як правило, двох сторін - об'єктів та суб'єктів страхування. Об'єктом екологічного страхування є екологічні інтереси, які потребують страхового захисту. За своєю суттю ці інтереси являють собою природні та соціально обумовлені потреби осіб у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища й забезпечення екологічної безпеки, які випливають зі змісту норм екологічного законодавства та поки що не забезпечені системою юридичних засобів захисту.

До суб'єктів екологічного страхування належать:

а) страхувальники (застраховані особи) - громадяни та юридичні особи, діяльність яких пов'язана з підвищеною екологічною небезпекою;

б) страховики - юридичні особи, зареєстровані у встановленому порядку, до обов'язків яких належить виплата страхового відшкодування особам, яким заподіяні збитки діяльністю страхувальника;

в) вигодонабувачі - громадяни, юридичні особи, органи державної влади та місцевого самоврядування, яким може бути заподіяна шкода внаслідок порушення екологічної рівноваги, на користь яких укладається договір екологічного страхування.

В екологічному страхуванні страховим ризиком є екологічний ризик, який треба розуміти як можливість випадкового (раптового й ненавмисного) забруднення довкілля, у разі настання якого заподіюється шкода екологічним інтересам громадян, юридичних осіб, а в окремих випадках і суспільству (державі).

Принциповим є питання визначення розміру страхової премії, яку підприємство сплачує страховій компанії. Величина страхової премії в першу чергу залежить від розміру страхової суми, тобто від розміру можливих збитків, які підприємство реально може спричинити навколишньому середовищу у випадку техногенної аварії на виробництві.

Одним з базових показників у страхуванні є ставка страхової премії (страховий тариф). Термін "страховий тариф" означає встановлений розмір плати за послуги страхування, за використання страхового продукту та за передачу ризику чи його частини страховику. Страхові тарифи встановлюються у відсотках до страхової суми за певний період. Періодом, прийнятим за основу для встановлення тарифів, служить один рік.

Специфіка відшкодування збитків у екологічному страхуванні відрізняється від класичної моделі покриття збитків у страхуванні. Так, у традиційному страхуванні, як правило, мають справу з прямими майновими збитками (наприклад, пошкодження або втрата майна у результаті пожежі чи протиправних дій третіх осіб), хоча в окремих випадках страхуванням можуть покриватися й непрямі збитки, завдані настанням страхового випадку (наприклад, збитки, зумовлені простоєм транспортного засобу, якому заподіяно шкоду протиправними діями третіх осіб), але характер таких збитків зовсім інший порівняно з характером збитків в екологічному страхуванні, де їх неможливо поділити на прямі й непрямі (побічні), коли йдеться про шкоду, заподіяну забрудненням природі, природним об'єктам (атмосферне повітря, водні об'єкти, ґрунт, тваринний та рослинний світ), і шкоду, заподіяну громадянам та юридичним особам.

У разі настання страхового випадку та визначення розміру збитків, оформлення всіх необхідних документів (заяви страхувальника, страхового акту й екологічної експертизи) страховик виплачує страхове відшкодування юридичним та фізичним особам відповідно, до укладених страхових договорів.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру реальних збитків, заподіяних третім особам аварійним забрудненням навколишнього природного середовища, а також лімітів відповідальності страховика.

Розмір збитків, заподіяних аварійним забрудненням навколишнього природного середовища, визначається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань навколишнього природного середовища (до справи також залучаються незалежні експерти) на основі затверджених Кабінетом Міністрів України нормативно-методичних документів щодо оцінки збитків юридичним, фізичним особам та території від аварійного забруднення навколишнього природного середовища.

Важливим завданням проведення екологічного страхування є поєднання інтересів усіх зацікавлених сторін у раціональному природокористуванні:

o держави - представника інтересів всіх верств населення й гаранта забезпечення оптимальних умов життєдіяльності;

o третіх осіб (юридичних та фізичнім), на користь яких укладається договір екологічного страхування, які можуть понести збитки в результаті непередбачуваного аварійного забруднення навколишнього природного середовища;

o підприємств-забруднювачів (страхувальників), з вини яких сталося раптове забруднення;

o страхових компаній, яким у випадку аварійного забруднення навколишнього середовища необхідно відшкодовувати збитки третім особам або самим страхувальникам.

Подальший розвиток екологічного страхування в Україні доцільно спрямовувати на розширення ринку страхових послуг за даним видом страхування, зокрема впроваджувати майнове страхування екологічних ризиків та відповідного особистого страхування громадян.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страхові послуги» автора Дема Д.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 13. Страхування відповідальності за екологічне забруднення довкілля“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ, ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАХОВОЇ ПОСЛУГИ НА СТРАХОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

  • Ринок страхових послуг: сучасний стан та перспективи розвитку

  • Правові засади регулювання ринку страхових послуг в Україні

  • Розділ 2. Послідовність розробки, формування та реалізації страхових послуг на страховому ринку України

  • Інновації на ринку страхових послуг

  • Роль страхових посередників у системі реалізації страхових послуг

  • Розділ 3. Порядок укладання та ведення страхової угоди

  • Порядок укладання та дії договору страхування

  • СТРАХОВІ ПОСЛУГИ З ОСОБИСТИХ ВИДІВ СТРАХУВАННЯ

  • Страхування життя на випадок смерті

  • Основні умови страхування на дожиття

  • Змішане страхування життя

  • Порядок та умови розрахунку тарифів за страхуванням на дожиття і життя

  • Розділ 5. Страхування від нещасних випадків

  • Обов'язкові види страхування від нещасних випадків

  • Добровільне страхування від нещасних випадків

  • Розділ 6. Медичне страхування

  • Обов'язкове медичне страхування

  • Добровільне медичне страхування

  • Медичне страхування громадян, які виїжджають за кордон

  • СТРАХОВІ ПОСЛУГИ З МАЙНОВИХ ВИДІВ СТРАХУВАННЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

  • Добровільне страхування майна підприємств

  • Розділ 8. Страхування майна та відповідальності фізичних осіб

  • Обов'язкове страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам

  • Обов'язкове страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї

  • Розділ 9. Сільськогосподарське страхування

  • Страхування врожаю сільськогосподарських культур

  • Страхування сільськогосподарських тварин

  • Організаційні засади розвитку сільськогосподарського страхування у зарубіжних країнах

  • Розвиток системи страхування у лісовому господарстві

  • Розділ 10. Страхування технічних ризиків

  • Страхування машин і обладнання

  • Страхування електронного обладнання

  • Розділ 11. Страхування фінансово-кредитних ризиків

  • Добровільне страхування фінансових ризиків

  • Страхування кредитних ризиків

  • Страхування депозитів

  • Страхування фінансових гарантій

  • Розділ 12. Страхування відповідальності

  • Страхування відповідальності роботодавців

  • Страхування відповідальності виробника (продавця) товарів, виконавця робіт (послуг)

  • Страхування професійної відповідальності

  • Розділ 13. Страхування відповідальності за екологічне забруднення довкілля
  • Обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання, пов'язаних з екологічною небезпекою

  • Обов'язкове страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів

  • ТРАНСПОРТНЕ СТРАХУВАНЯ

  • Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

  • Роль та значення МТСБУ у процесі страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

  • Добровільне страхування вантажів, які транспортуються автомобільними транспортними засобами

  • Розділ 15. Морське страхування

  • Добровільне страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту)

  • Страхування вантажів

  • Розділ 16. Авіаційне страхування

  • Обов'язкове страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті й вантажу

  • Обов'язкове страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам

  • Обов'язкове страхування повітряних суден

  • Обов'язкове страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт