Розвиток системи страхування у лісовому господарстві

Страхові послуги

Розвиток системи страхування у лісовому господарстві

Раціональне використання лісових ресурсів є необхідною умовою збереження та збалансованого розвитку природно-ресурсного потенціалу країни. Необхідність постановки цього питання зумовлено екологічними та соціальними загрозами, що нині спостерігаються у сфері лісового господарства.

Так, за офіційними даними колишня площа покриття планети лісом становила 80 млн. км2, нині вони скоротились до 30 млн. км2, тобто суцільними рубаннями вже пройдена. Щорічно на Землі вирубується до 14 млн. га лісів, з них 130000 км2 (0,8-2%) становлять тропічні ліси, які є "легенями" планети42. На думку вчених, причиною такого стану лісів є наявний дисбаланс, що призводить до порушення чотирьох законів регуляції екосистем, а саме: 1) взаємозв'язків в атмосфері, де все з усім пов'язане; 2) безвідходності усіх ланцюгів кругообігу речовини на всіх його рівнях; 3) завершеності та досконалості процесів й організмів екосистем; 4) безкоштовності природних процесів в екосистемах.

Організація системи страхування у лісовому господарстві передбачає процес страхування фінансової відповідальності, який передбачає перекладання відповідальності за непередбачувану екологічну шкоду на страхові компанії. Передбачає виплату компенсації страховими компаніями у випадку нанесення екологічних збитків.

Страхування відповідальності за користування лісовими ресурсами необхідно розглядати, як інструмент забезпечення додаткових джерел цільового фінансування не лише охорони та захисту лісу, але й лісовідновлення на ділянках, що зазнали негативного впливу антропогенних чи природних факторів. Одночасно страхування розглядається, як економічний інструмент, який надає майновий захист лісокористувачам.

Питання організації екологічного страхування у лісовому господарстві має специфічні особливості. У відповідності до ст. 6 Лісового Кодексу України, усі ліси в Україні є власністю держави. Це означає те, що страхувальниками за даним видом страхування повинні виступати державні органи влади, які є постійними користувачами лісових ресурсів, а також тимчасові користувачі - ті, що орендують земельні ділянки лісового фонду на короткостроковий період до трьох років та довгостроковий - від 3 до 25 років.

Для реалізації будь-якого виду страхування, у т.ч. й екологічного необхідно дотримуватись основних принципів, які визначають економічну сутність страхування:

1) наявність страхового ризику, як ймовірності (або можливості) настання страхового випадку;

2) наявність потенційних страхувальників, тобто визначеної кількості фізичних та/або юридичних осіб, які потрапляють під дію впливу одного й того ж ризику;

3) наявність у страхувальника стабільного джерела доходів для участі у страхуванні;

4) наявність (створення) замкнутих грошових перерозподільчих відносин між страхувальниками через сформований страховиком, за рахунок їх внесків страховий фонд за принципом солідарного розподілу збитків;

5) повертання коштів страхового фонду, що зумовлено специфікою замкнутого розподілу збитків між страхувальниками.

Якщо розглядати ліс, як можливий об'єкт страхування, то дотримання першого з наведених принципів - наявність раптових подій, які тягнуть за собою матеріальний збиток, не викликає жодних сумнів. Найбільшу складність при організації страхування лісу, як суб'єкта власності, представляє реалізація другого принципу страхування - наявність ризикового товариства, як товариства власників, які страхують власне майно.

У відповідності до чинного законодавства, від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України, яка делегує свої повноваження щодо розпорядження лісами відповідним Радам народних депутатів. Згідно ст. 23 Лісового Кодексу, державне управління у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд республіки Крим, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, його органи на місцях, спеціально уповноваженні державні органи лісового господарства, а також місцеві органи відповідно до законодавства України. Основними лісокористувачами від імені держави виступають: Державне агентство лісових ресурсів, Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство оборони, Міністерство надзвичайних ситуацій, Міністерство інфраструктури й Міністерство екології та природних ресурсів. Гака наявність лісокористувачів дозволяє сформувати з їх числа потенційних страхувальників, які мають бути зацікавлені в отриманні належного страхового захисту на випадок настання непередбачених подій (страхових випадків).

Збереження та примноження різних типів лісів залежить від ефективності управління ризиками та мінімізації їх впливу на лісовий фонд України.

Ризик у лісовому господарстві розглядається нами, як небезпека пошкодження біотичними, природними, антропогенними факторами та пожежами лісових насаджень (табл. 9.5).

Таблиця 9.5. Основні види ризиків у лісовому господарстві

Види ризиківОсновні ознаки (прояви)
ПриродніВнаслідок різкого коливання погодних умов страждають насадження природного та штучного походження
ПожежіНехтування противопожежними системами захисту лісів призводить до їх руйнування
Хвороби, й шкідники лісуПорушення лісового покриву та його біорізноманіття
ТехногенніНегативні зовнішні впливи несуть потенційну небезпеку спричинення збитку лісовому господарству
АнтропогенніНераціональне використання ресурсів лісового фонду призводить до скорочення кількісних та якісних показників біорізноманіття лісу
Незаконні вирубки лісуНесанкціоновані вирубки лісу завдають непоправної шкоди лісовому фонду України
РадіаційніВнаслідок радіаційного забруднення значні лісові масиви були виведені з господарського обороту
ГосподарськіЕкодеструктивні зміни у довкіллі
Соціально-економічніПов'язані з недостатнім рівнем використання фінансових інструментів у лісовому господарстві
ІнформаційніПов'язані з рівнем інформаційного забезпечення населення відносно екологічного стану лісів України

З еколого-економічної точки зору, ризик лісокористування полягає у використанні кількісних та якісних властивостей ресурсного потенціалу лісів, внаслідок екодеструктивного впливу на нього.

Розробка конкретних напрямів щодо мінімізації існуючих ризиків у лісовому господарстві повинні включати такі заходи:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страхові послуги» автора Дема Д.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток системи страхування у лісовому господарстві“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ, ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАХОВОЇ ПОСЛУГИ НА СТРАХОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

  • Ринок страхових послуг: сучасний стан та перспективи розвитку

  • Правові засади регулювання ринку страхових послуг в Україні

  • Розділ 2. Послідовність розробки, формування та реалізації страхових послуг на страховому ринку України

  • Інновації на ринку страхових послуг

  • Роль страхових посередників у системі реалізації страхових послуг

  • Розділ 3. Порядок укладання та ведення страхової угоди

  • Порядок укладання та дії договору страхування

  • СТРАХОВІ ПОСЛУГИ З ОСОБИСТИХ ВИДІВ СТРАХУВАННЯ

  • Страхування життя на випадок смерті

  • Основні умови страхування на дожиття

  • Змішане страхування життя

  • Порядок та умови розрахунку тарифів за страхуванням на дожиття і життя

  • Розділ 5. Страхування від нещасних випадків

  • Обов'язкові види страхування від нещасних випадків

  • Добровільне страхування від нещасних випадків

  • Розділ 6. Медичне страхування

  • Обов'язкове медичне страхування

  • Добровільне медичне страхування

  • Медичне страхування громадян, які виїжджають за кордон

  • СТРАХОВІ ПОСЛУГИ З МАЙНОВИХ ВИДІВ СТРАХУВАННЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

  • Добровільне страхування майна підприємств

  • Розділ 8. Страхування майна та відповідальності фізичних осіб

  • Обов'язкове страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам

  • Обов'язкове страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї

  • Розділ 9. Сільськогосподарське страхування

  • Страхування врожаю сільськогосподарських культур

  • Страхування сільськогосподарських тварин

  • Організаційні засади розвитку сільськогосподарського страхування у зарубіжних країнах

  • Розвиток системи страхування у лісовому господарстві
  • Розділ 10. Страхування технічних ризиків

  • Страхування машин і обладнання

  • Страхування електронного обладнання

  • Розділ 11. Страхування фінансово-кредитних ризиків

  • Добровільне страхування фінансових ризиків

  • Страхування кредитних ризиків

  • Страхування депозитів

  • Страхування фінансових гарантій

  • Розділ 12. Страхування відповідальності

  • Страхування відповідальності роботодавців

  • Страхування відповідальності виробника (продавця) товарів, виконавця робіт (послуг)

  • Страхування професійної відповідальності

  • Розділ 13. Страхування відповідальності за екологічне забруднення довкілля

  • Обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання, пов'язаних з екологічною небезпекою

  • Обов'язкове страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів

  • ТРАНСПОРТНЕ СТРАХУВАНЯ

  • Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

  • Роль та значення МТСБУ у процесі страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

  • Добровільне страхування вантажів, які транспортуються автомобільними транспортними засобами

  • Розділ 15. Морське страхування

  • Добровільне страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту)

  • Страхування вантажів

  • Розділ 16. Авіаційне страхування

  • Обов'язкове страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті й вантажу

  • Обов'язкове страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам

  • Обов'язкове страхування повітряних суден

  • Обов'язкове страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт