Порядок та умови розрахунку тарифів за страхуванням на дожиття і життя
Фінансові взаємовідносини між страховиком та страхувальником (застрахованою особою) формуються на основі тарифної політики страхової компанії та з урахуванням платоспроможності її наявних та потенційних клієнтів. Тариф у страхуванні необхідно розглядати як певну ціну страхової послуги, яка надається страхувальнику у вигляді страхового захисту особистих інтересів, пов'язаних з його життям, здоров'ям та працездатністю.
Повна тарифна ставка називається брутто-ставка. Вона складається з нетто-ставки та навантаження. Нетто-ставка формується з метою створення фонду виплат страхувальникам. У зв'язку з цим вона повинна бути побудована таким чином, щоб забезпечити еквівалентність відносин між страховиком і страхувальником. Це означає, що страхова компанія повинна зібрати стільки страхових премій, що б вистачило їх на виплату страхових сум та страхових відшкодувань за діючими договорами страхування. Навантаження призначене компенсувати витрати на проведення страхових операцій.
Процес математичного розрахунку страхових тарифів у страхуванні називається актуарними розрахунками, які розглядаються як система математичних та статистичних методів, яка визначає фінансові взаємовідносини двох сторін, і базуються на теорії ймовірностей, демографічній статистиці та теорії довгострокових відрахувань22. Метою проведення актуарних розрахунків є визначення оптимальної ціни страхової послуги для страхувальника, а також вона має забезпечувати достатній рівень прибутковості та рентабельності страхових операцій для страховика.
Особливістю операцій страхування життя та відповідно формування нетто-ставки є те, що період часу між сплатою внесків і моментом виплат становить від кількох до десятків років. За цей проміжок часу, враховуючи інфляційні процеси та величину прибутку, одержаного від інвестування тимчасово вільних коштів, вартість страхових внесків суттєво змінюється. Для врахування подібних змін застосовуються різноманітні методи фінансових розрахунків, зокрема дисконтування.
У фінансовій літературі дисконтування розглядається як визначення поточної (теперішньої") вартості грошей. Екстраполюючи дане визначення до страхування необхідно зазначити, що для страхувальника важливим є визначення поточної суми страхових платежів для одержання через певну кількість років (3, 5, 10,20 і більше) страхової суми з відповідним інвестиційним доходом.
Укладання договорів довгострокового страхування життя передбачає використання таблиць смертності, статистичні дані яких є основою для визначення ймовірності дожиття та смерті. Ці показники необхідні для розрахунку страхових тарифів.
У теорії та практиці страхування, таблиця смертності визначається як упорядкований ряд взаємопов'язаних величин, що характеризують зменшення за віком деякої сукупності народжених унаслідок смертності. Таблиця є системою показників, які вимірюють частоту смертності в різні періоди життя та частоту дожиття до кожного наступного віку. Показники таблиці смертності побудовані як опис процесу дожиття та вимирання певного покоління з фіксованою початковою чисельністю населення.
Ймовірність настання страхових випадків з довгострокових видів страхування визначається за допомогою показників смертності населення. Тривалість життя населення залежить від багатьох різних факторів, хоча спостереження за смертністю населення показали, що вони підкоряються закону великих чисел та залежать від віку людей.
З таблиці смертності (додаток В) видно, що Іх - число доживаючих до кожного наступного віку, яке показує, скільки з 100000 одночасно народжених доживає до 1 року, 5 років,..., 25 років,... 50 років тощо; а-. - число вмираючих при переході від віку а- до віку х + 1. Дані показники відображають кількість осіб, які доживають до кожного віку та чисельність осіб, які вмирають, не доживши до наступного віку. Сума чисел вмираючих від нульового і до граничного віку дорівнює вихідному числу таблиці смертності, тобто 100000; ^ - ймовірність померти протягом майбутнього року життя, не доживши до наступного віку х + 1 років. Наведена ймовірність показує, яка частка тих, що дожили до даного віку, помирає, не доживши до наступного, і відношенням числа помираючих при переході від віку х + 1 до числа доживаючих до даного віку х.
дх = -у-; рх - число осіб, що дожили до віку х + 1. Представлена ймовірність розраховується за допомогою такої формули:
Приклад 4.1. Використовуючи таблицю смертності, обчислимо ймовірність того, що особа у віці 45 років:
1) доживе до віку 60 років;
2) помре, не доживши до віку 55 років;
3) помре між 57 та 59 роками.
Ймовірність того, що особа віком 45 років доживе до 60 років, дорівнює:
Ймовірність того, що особа віком 45 років не доживе до віку 55 років, дорівнює:
Ймовірність того, що особа віком 45 років помре між 57 та 59 роками, дорівнює:
Приклад 4.2. Використовуючи таблицю смертності, визначити ймовірність дожиття особою до 70 років, якщо кількість осіб, що дожили до вказаного віку, дорівнює 30815, а кількість осіб, що не дожили, дорівнює 2188 осіб.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страхові послуги» автора Дема Д.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порядок та умови розрахунку тарифів за страхуванням на дожиття і життя“ на сторінці 1. Приємного читання.
