Розділ «7. Особисте (особове) страхування»

II групи — 75% від страхової суми за договором страхування;

Ш групи — 50% від страхової суми за договором страхування;

Якщо в застрахованого до страхового випадку була група інвалідності, страхову суму виплачують шляхом зменшення страхової суми, яка підлягає виплаті, на суму, яка передбачена для групи інвалідності, яку мав застрахований до страхового випадку, наприклад, якщо в застрахованого була III група інвалідності, а внаслідок страхового випадку йому було встановлено І групу інвалідності, розрахунок проводять так: 90%-50%, отже до виплати підлягає страхова сума в розмірі 40% страхової суми за договором страхування.

У випадку загибелі або смерті застрахованого, особі, призначеній у договорі або спадкоємцям застрахованої особи виплачують 100% страхової суми по договору страхування.

Страхова сума може бути виплачена представнику застрахованого, спадкоємців застрахованого за дорученням, оформленим застрахованим, спадкоємцями застрахованого у встановленому законом порядку.

7.5. Добровільне медичне страхування

Перші форми медичного (лікарняного) страхування виникли в кінці XIX століття в Англії та Німеччині*, де утворилися перші лікарняні каси. Ці каси утворювалися із внесків роботодавців та

У Німеччині у 1883 році було вперше прийнято Закон "Про обов'язкове лікарняне страхування робітників".

робітників, керували ними, відповідно, представники адміністрації підприємства і профспілки. Каси надавали своїм членам грошову допомогу (часткове відшкодування трудового доходу, не отриманого під час хвороби), пенсію сім'ї (у разі смерті робітника), компенсації породіллям, вартість медичних та лікарських послуг.

Медичне страхування можуть проводити в обов'язковій та добровільній формах.

Основною ціллю обов'язкового медичного страхування є капіталізація страхових внесків і надання за рахунок акумульованих коштів медичної допомоги всім категоріям громадян на законодавчо встановлених умовах та в гарантованих обсягах. Воно є найважливішим елементом системи соціального захисту населення в частині охорони здоров'я. На жаль, механізм обов'язкового медичного страхування в Україні на сьогодні законодавчо не врегульований.

Добровільне медичне страхування присутнє майже в усіх країнах світу. Це пояснюють тим, що державних асигнувань на розвиток медицини недостатньо для фінансування (на рівні сучасних медичних стандартів) системи надання населенню медичної допомоги. З економічної точки зору добровільне медичне страхування є механізмом компенсації громадянам витрат та збитків, пов'язаних з настанням хвороби або нещасного випадку. За загальносвітовими стандартами медичне страхування покриває такі групи ризиків, які виникають у зв'язку із захворюванням:

— затрати на медичні послуги з відновлення здоров'я, реабілітації чи догляду;

— втрата трудового доходу, викликана неможливістю здійснення трудової діяльності як під час захворювання, так і після настання інвалідності.

Об'єктом добровільного медичного страхування є майнові інтереси застрахованих, пов'язані зі здоров'ям, які не суперечать законодавству України.

Страховий ризик — імовірність виникнення у застрахованої особи* хвороби чи нещасного випадку, що потребує лікування.

Страховий випадок — звернення застрахованого в період дії договору в медичний заклад, який перебуває в договірних відносинах зі страховиком або його посередником із приводу хвороби, яка

Застрахований — особа, про страхування якої укладено договір страхування і при настанні страхової події з якою здійснюється виплата страхової суми медичним закладам.

виникла вперше в житті, в зв'язку з чим виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми або її частини. Договори страхування не укладають з:

— інвалідами І групи;