Розділ «Модуль 5. ПРАВИЛА ТА ПОМИЛКИ В СУПЕРЕЧЦІ»

Приклад У кожного на слуху такі вирази: "Говорять, що.", "Вважають, що ...", "Існує думка щодо ...", "Майже всі думають, що.", "Селяни вважають, що.", "Кияни в основному підтримують.", "Як говорять соціологи." тощо.

Якщо вас не влаштовує позиція вашого супротивника, яку він висловлює за допомогою таких вступних фраз, то запитайте його: "Хто конкретно говорить?", "Хто вважає?" і "Хто саме висловив думку, яку підтримує ваш співрозмовник?". Це досить ефективний прийом протистояння маніпулюванню з агентом дії.

Іноді агентів дії в мовних виразах вказують. Проте залежно від того, яке місце вони займають у мовній конструкції, можна також по-різному зобразити одну й ту саму ситуацію, викликати в слухача різні емоційні стани, створити солом'яне опудало.

Приклад. Навряд чи можна вважати еквівалентними такі висловлювання: "Іван переміг Петра" і "Петро був побитий Іваном". У першому випадку речення відсилає нас до Івана як головного учасника події, слухач на рівні підсвідомості відразу ж зазначає, що він "сильний, тренований і добре б'ється". У другому випадку увага переноситься на Петра і оцінка Івана в очах слухача буде зовсім іншою.

Дуже часто цей прийом застосовують у газетних заголовках.

Приклад. Для ілюстрації наведемо приклад Д. Болінджера. Уявіть собі, що між хірургом Шафнессі і його колишнім пацієнтом Шенксом виникла конфліктна ситуація. Шенкс стверджує, що Шафнессі наклав йому після операції шви, забувши перед цим витягнути тампони та скальпель. Шафнессі заявляє, що все це огидна брехня. Залежно від того, кого буде підтримувати редактор газети, заголовок буде звучати або як "Шафнессі звинувачують у злочинній недбалості" або як "Шенкса звинувачують у наклепі". При цьому в обох випадках читачу пропонують заповнити агентну позицію шляхом вказівки більш, ніж на одну особу. В результаті виникає враження значно більшої, ніж це є насправді, винуватості тієї чи іншої сторони.

Б. Неправильна репрезентація точки зору супротивника.

Для того щоб створити "солом'яне опудало", репрезентувати точку зору опонента таким чином, щоб вона здавалася безпідставною, її важко було обґрунтувати, насамперед висмикують точку зору з контексту, а потім застосовують такі прийоми:

o надзвичайно спрощують точку зору;

o надзвичайно перебільшують точку зору.

Для спрощення точки зору супротивника відкидають певні нюанси та обмеження.

Приклад Людину звинувачують у тому, що вона назвала гомеопатів шарлатанами. Хоча насправді вона стверджувала, що гомеопати - це група людей, "у яких межа між законною діяльністю та шарлатанством є дуже тонкою".

Для перебільшення точки зору співрозмовника її узагальнюють, відкидаючи слова деякі, декілька, і замінюють їх на слово усі. У результаті стає легше спростувати точку зору опонента.

Приклад Якщо ваш опонент захищаєте точку зору, що деякі чоловіки надзвичайно емоційні, то його завдання буде виконане, як тільки він наведе декілька прикладів. Проте опонент для облегшення своєї критики може перебільшити точку зору пропонента і заявити, що він намагався довести, що всі чоловіки занадто емоційні. Звичайно захист такої точки зору значно складніший, а її критика полегшується.

5.5. Правило обґрунтування аргументів. Типові помилки

Правило обґрунтування аргументів формулюють так.

Сперечальники не повинні в суперечці користуватися аргументами, які є недостатньо обґрунтованими твердженнями.

Порушення цього правила може призвести до таких помилок:

o необґрунтований аргумент;

o надмірне обґрунтування;