Розділ «Модуль 5. ПРАВИЛА ТА ПОМИЛКИ В СУПЕРЕЧЦІ»

o ствердження консеквента;

o заперечення антецедента.

Ці помилки ґрунтуються на тому, що достатню умову тут витлумачують як необхідну.

"Ствердження консеквента" - це помилка, яка має місце тоді, коли в аргументації замість правильної форми modus ponens ("Якщо А, то В. А. Отже, В.") застосовують неправильну форму ("Якщо А, то В. В. Отже, А.").

Приклад Якщо ви застудилися (антецедент), то почуваєте себе зле (консеквент). Ганна почуває себе зле (ствердження консеквента). Отже, вона застудилася.

"Заперечення антецедента" - це помилка, яка має місце тоді, коли в аргументації замість правильної форми modus tollens ("Якщо А, то В. Не В. Отже, не А.") застосовують неправильну форму ("Якщо А, то В. Не А. Отже, не В.").

Приклад Якщо ви застудилися (антецедент), то почуваєте себе зле (консеквент). Ганна не застудилася (заперечення антецедента). Отже, вона не почувається зле.

Легко побачити, що в наведених прикладах міркування побудовані неправильно, оскільки Ганна може почувати себе зле не тільки через застуду.

Б. Для розділово-категоричних міркувань найпоширеніші такі помилки:

o застосування сполучника "або" в не строго розділовому смислі;

o перерахування в розділовому засновку не всіх альтернатив.

Для того щоб у міркуванні, побудованому за формою modus ponendo tollens (стверджувально-заперечувальний модус), можна було за допомогою істинних аргументів з необхідністю обґрунтувати істинність точки зору, треба сполучник "або" застосовувати тільки в строго розділовому смислі. Інакше можна буде обґрунтувати тільки певний рівень правдоподібності точки зору.

Приклад На свята він планує поїхати до Карпат або відвідати свого друга у Львові. Він поїде до Карпат. Отже, свого друга у Львові він не відвідає.

Висновок у такому міркуванні є тільки правдоподібним, оскільки людина може на свята і поїхати до Карпат, і відвідати свого друга у Львові.

Для того щоб у міркуванні, побудованому за формою modus tollendo ponens (заперечувально-стверджувальний модус), можна було за допомогою істинних аргументів з необхідністю обґрунтувати істинність точки зору, треба в аргументі, де перераховують альтернативи, розглянути їх у повному обсязі. Інакше можна буде обґрунтувати тільки певний рівень правдоподібності точки зору.

Приклад Крадіжку в квартирі міг вчинити або Іваненко, або Петренко. Встановлено, що Іваненко має алібі, тобто він крадіжку не вчиняв. Отже, крадіжку вчинив Петренко.

Висновок у такому міркуванні логічно не випливає із засновків, якщо в ньому не перераховані всі можливі крадії. Наприклад, це міг зробити Сидоренко.

У суперечці для того щоб співрозмовник не помітив помилки, сперечальник намагається описати можливі варіанти так, що насправді виникає враження, що були розглянуті всі можливі альтернативи. Допомогти йому в цьому можуть такі формулювання: принципово існує лише три можливості.; якщо все підсумувати, то стане ясно, що в нас є тільки такі альтернативи.; якщо ми розглянемо питання докладно, то побачимо, що в нас є всього два варіанти.

В. Для умовно-розділових міркувань найпоширеніша така помилка:

o хибна дилема.