Розділ «Модуль 3. ФОРМА АРГУМЕНТАЦІЇ»

Правило 2. Необхідно якомога збільшувати різноманітність та різнотиповість випадків, на підставі яких будують індуктивне міркування.

Правило 3. Особливу увагу треба приділяти характеру зв'язків предметів та їхніх ознак, доведенню не випадковості спостережуваної регулярності. Виявлення причин, що породжують цю регулярність, дає змогу доповнити чисту індукцію фрагментами дедукції і тим самим посилити її.

Виконання цих вимог підвищує правдоподібність точки зору, яку захищають за допомогою індуктивної аргументації, хоча й не робить її вірогідною.

3.8. Форми міркувань за аналогією

3.9. Правила побудови аргументації за аналогією

3.10. Приклади правдоподібної аргументації

3.11. Алгоритм визначення форми аргументації

Для того щоб визначити форму аргументації, необхідно зробити такі кроки.

1. З'ясувати аргументи та точку зору. Якщо це потрібно, відновити аргументацію в повному вигляді.

2. Визначити, чи є аргументація дедуктивною або правдоподібною.

3. З'ясувати форму аргументації, тобто встановити за формою якого - дедуктивного чи правдоподібного - міркування вона побудована.

4. Оцінити правильність аргументації.

Приклад 1 В оповіданні Конан Дойла "Берилова діадема" банкір Олександр Холдер, у домі якого сталася крадіжка коштовності - берилової діадеми, звернувся по допомогу до Шерлока Холмса. Холдер був впевнений, що в крадіжці винний його син Артур, тому що вночі, коли була вчинена крадіжка, в його руках він бачив діадему, в якої не вистачало одного ріжка з трьома берилами. Але Холдер установив, що до крадіжки діадеми причетна також його племінниця, яка передала діадему крізь вікно своєму коханцю.

Розповідаючи Холдеру про результати розслідування, Холмс навів таку аргументацію: "Мій старий принцип розслідування полягає в тому, щоб виключити всі явно неможливі припущення. Тоді те, що залишається, є істиною, якою неправдоподібною вона не здавалася б. Міркував я приблизно так: звичайно, ви не віддали діадему. Отже, залишається тільки ваша племінниця та покоївки. Але якщо в крадіжці замішані покоївки, то навіщо ваш син погодився взяти відповідальність на себе. Для такого припущення немає підстав. Ви говорили, що Артур любить свою двоюрідну сестру. І я зрозумів причину його мовчанки: він не хотів виказати Мері. Тоді я згадав, що ви застали її біля вікна і що вона знепритомніла, побачивши діадему в руках Артура. Мої припущення перетворилися на впевненість".

Спробуємо відновити аргументацію Шерлока Холмса, тобто з'ясуємо в загальному вигляді головні аргументи та точку зору, яку він намагався обґрунтувати.

Відповідно до принципу розслідування Холмса спочатку визначимо усі можливі припущення: "Діадему могли вкрасти сам Холдер, або Артур, або покоївки, або Мері". Тепер виключимо всі неможливі твердження: "Ні Холдер, ні Артур, ні покоївки діадему не крали".

Те, що залишилося і є точка зору, яку обґрунтовував Шерлок Холмс у наведеному прикладі: "Діадему вкрала Мері".

Наведена аргументація є дедуктивною.

Аргументація Шерлока Холмса побудована - за формою розділово-категоричного міркування, а саме за формою modus tollendo ponens.

З точки зору логіки аргументація побудована правильно.