Розділ «СВЯТЕ ПИСЬМО»

121. (120) Господь береже побожного

1 Висхідна пісня. Очі мої підводжу я на гори: звідки прийде моя допомога? 2 Допомога моя від Господа, що створив небо й землю. 3 Не дасть нозі твоїй спіткнутись, той, що тебе пильнує, не буде дрімати. 4 О ні! Не спить і не дрімає той, що Ізраїля пильнує. 5 Господь – стереже тебе, Господь – твоя прохолода праворуч тебе. 6 Удень не вдарить тебе сонце, ні вночі – місяць. 7 Господь тебе від усього злого стерегтиме, він стерегтиме твою душу. 8 Господь вихід і вхід твій стерегтиме, віднині і повіки.

122. (121) Пісня прочан при повороті

1 Висхідна пісня. Давида. Зрадів я, як мені сказали: «Підемо в дім Господній!» 2 Ноги наші вже стояли в твоїх, Єрусалиме, брамах. 3 Єрусалиме, збудований як місто, в собі щільно з’єднане! 4 Туди сходять коліна, Господні коліна; такий закон в Ізраїлі, щоб прославляти там ім’я Господнє 5 Бо там поставлено престоли для суду столи Давидового дому. 6 Просіть для Єрусалиму миру; нехай щасливі будуть ті, що тебе люблять 7 Хай буде мир у твоїх мурах, безпека у твоїх палатах. 8 Задля братів моїх друзів скажу я: «Мир нехай буде в тобі!» 9 Задля дому Господа, Бога нашого, бажатиму добра для тебе.

123. (122) Народ, погорджений, покладається на Бога

1 Висхідна пісня. До тебе я підношу мої очі, до тебе, що живеш на небі. 2 Як очі слуг на руки свого пана і як слугині на руки господині, так наші очі дивляться на Господа, Бога нашого, поки не змилосердиться над нами. 3 Помилуй нас, о Господи, помилуй! Бо надто ми наситилися зневаги. 4 Надто наситилася душа наша глузування ситих, зневаги гордих.

124. (123) Народ спогадує про небезпеку 1-5; дякує за порятунок 6-8

1 Висхідна пісня. Давида. Якби Господь не був з нами, – нехай же Ізраїль скаже, – 2 якби Господь не був з нами, коли на нас повстали були люди, 3 живцем тоді були б нас проковтнули, коли на нас запалав їхній гнів. 4 Води були б тоді нас затопили, потік пронісся б понад нами, 5 бурхливі води б тоді пройшли над нашою душею. 6 Благословен Господь, що нас видав на здобич їм у зуби. 7 Душа наша спаслась, як пташка з сильця птахоловів; сильце порвалось, і ми спаслися. 8 Допомога наша в імені Господа, що створив небо й землю.

125. (124) Господь стереже праведних

1 Висхідна пісня. Ті, які звіряються на Господа, – подібні до гори Сіон, що не хитається, що пробуває вічно 2 Єрусалим! Гори навколо нього; а Господь круг народу свого, віднині і повіки. 3 Берло беззаконних не буде тяжіти над долею праведних, щоб праведні не простягали рук своїх до кривди. 4 Благотвори, Господи, добрим, людям щирого серця! 5 А тих, що звернули на криві дороги, – нехай Господь зведе їх з тими, що творять беззаконня. Мир над Ізраїлем!

126. (125) Поворот з неволі 1-3; молитва за народ 4-6

1 Висхідна пісня. Коли Господь повернув сіонських бранців, немов би сон ми бачили, так було з нами. 2 Тоді уста наші сповнилися сміху радости язик наш. Тоді проміж народами загомоніли: «Велике діло вчинив Господь над ними!» 3 Велике діло вчинив Господь над нами, – раділи. 4 Поверни, о Господи, наших бранців, немов потоки на спраглу землю. 5 Хто сіє у сльозах, з радістю буде жати, 6 Іде з плачем, іде, несучи мірку зерна. Повертається додому радий, несучи снопи з собою.

127. (126) Без Божого благословення – марно трудяться люди

1 Висхідна пісня. Соломона. Коли Господь та не будує дому, – дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста, – дарма пильнує сторож. 2 Дарма устаєте рано, засиджуєтеся допізна: усе ж їсте загорьований хліб! Господь дає його у сні своїм любим. 3 Спадок Господній – діти; плід лона – нагорода. 4 Як стріли у руці вояка, так діти віку молодого. 5 Щасливий чоловік, що ними наповнив сагайдак свій! Не осоромляться, коли будуть позиватись при брамі з ворогами.

128. (127) Щаслива побожна сім’я

1 Висхідна пісня. Щасливий кожний, хто Господа боїться і хто його путями ходить! 2 Як будеш їсти працю рук твоїх, щасливий будеш і добре тобі буде. 3 Жінка твоя, неначе лоза плодовита, у середині дому твого. Діти твої, мов парості оливки, навколо столу твого. 4 Ось так буде благословенний чоловік, що Господа боїться. 5 Нехай Господь благословить тебе з Сіону, щоб ти міг бачити добро Єрусалиму, поки віку твого, 6 щоб ти міг бачити дітей твоїх дітей! Мир на Єрусалим!

129. (128) Молитва пригнобленого

1 Висхідна пісня. Надто мене гнобили вже з юнацтва мого, – нехай собі Ізраїль скаже. 2 Надто мене гнобили вже з юнацтва мого, – але мене не подолали. 3 На моїй спині орачі орали, борозни довгі поробили. 4 Та Господь справедливий, він розтяв пута беззаконних. 5 Хай осоромляться й назад відступлять усі ті, що Сіон ненавидять! 6 Хай стануть, як трава на покрівлі, що висихає, ще заки зійде, 7 що нею жнець своєї жмені не наповнить, ані в’язальник – жмутка свого. 8 Перехожі теж не скажуть: «Благословення Господнє на вас! Ми вас благословляємо ім’ям Господнім.»

130. (129) Молитва того, хто кається

1 Висхідна пісня. З глибин взиваю, Господи, до тебе. 2 О Господи, почуй мій голос! Хай твої вуха будуть уважні до голосу благання мого! 3 Коли ти, Господи, зважатимеш на провини, – о Господи, хто встоїться? 4 Та в тебе є прощення, щоб мали страх перед тобою. 5 Жду на Господа, душа моя жде, і я надіюся на його слово: 6 Душа моя чекає на Господа більш, ніж сторожа на ранок. 7 Надійсь, Ізраїлю, на Господа, бо в Бога є милість, і відкуплення велике в нього. 8 Він викупить Ізраїля з усіх його злочинів.