Розділ «Бгаґавад-ґіта Божественна пісня»

23. Стійкий, незворушний у радості й горі, мов камінь,

Стійкий у хулі і хвалі почуттями й думками,

24. До друга і недруга рівний, байдужий до слави, —

Той ґуни здолає, земні покидаючи справи.

25. Хто тільки до мене безмежною вірою прагне,

Той, ґуни земні перейшовши, вступає у брагмо.

26. Бо я є оселя того, хто не відає скону, —

Оселя безсмертного блага і правди закону».

ПІСНЯ П’ЯТНАДЦЯТА

ЙОҐА НАЙВИЩОГО ДУХУ

1. «Довідайсь про дерево вічне баньян, — мовив Крішна, —

Донизу гілками, а з коренів — крона розкішна.

2. Угору й донизу сучки його — з ґун, а коріння

Додолу, то наче у світі людські покоління.

3. На дереві тому початку й кінця не збагнути,

Ударом меча лиш коріння оте розітнути.

4. Ставай на дорогу, з якої уже не звертати, —

Веду я до вічного духа, де світу початок.

5. Без гордості і без принижень, без вигоди й цілі

У царство найвищого Атмана входять прозрілі.