Розділ «Бгаґавад-ґіта Божественна пісня»

3. Є лоном моїм вічне брагмо, я кидаю в нього

Насіння своє для народження всього земного.

4. Для всякого тіла, де здатне воно виникати,

Лиш я — його батько, а брагмо одвічне — це мати.

5. І саттва, і раджас, і тамас — це ґуни пракріті,

Що тіло одвічного міцно зшивають, як ниті.

6. З них саттва — побожність, нема на ній жодної плями,

Вона наділяє нас щастям, здоров’ям, знаннями,

7. І раджас — це пристрасть, і ким вона заволодіє —

Пов’яже його нерозривними узами дії.

8. А лінощі, заздрість, невігластво зроджує тамас —

Брехливими всіх вона прагне приспати устами.

9. До щастя зве саттва, а раджас до пристрасті манить,

Породжує неуцтво тамас, і розум туманить.

10. Подолані раджас і саттва — підноситься тамас,

А раджас і тамас побореш — то саттва зосталась.

11. Допоки вона перевагу утримує, доти

Струмує проміння знання від твоєї істоти.

12. А гору бере почуття із потребою дії —

Всією істотою раджас тоді володіє.