Розділ «Кафизма третя»

Тропарі, гл. 3

Душе моя! Доки живеш на землі, покайся, бо порох у гробі не молиться і від гріхів не визволяє. Взивай до Христа Бога: «Нагрішив я, Серцевідче! Раніш, ніж осудити мене, помилуй мене».

Душе моя! Доки будеш перебувати в гріхах? Доки будеш відкладати покаяння? Уяви собі суд, що надходить, і взивай до Господа: «Нагрішив я, Серцевідче! Раніш, ніж осудити мене, помилуй мене».

Слава... На страшному суді без обвинителя провини виявляються, без свідків осуджуються, бо книга совісти розкривається і діла таємні виявляються. Раніше, ніж у тому всенародному судищі виявити, що содіяв я, Боже, очисти і спаси мене.

І нині... Незбагненне й недосліджене, Владичице Богоблагодатна, содіяне через Тебе страшне таїнство, бо, зачавши Необ’ятного, Ти породила Його втіленого від чистої крови Твоєї. Моли ж Його, Пречиста, як Сина Твого, щоб спас тих, які славлять Тебе.

Господи, помилуй (40 разів).

Молитва

Господи, Вседержителю, Слово Безпочаткового Твого Отця, Самозвершений Боже, Ісусе Христе! Ради милосердя милости Твоєї ніколи не віддаляйся від Твоїх рабів, а завжди в них перебувай! Не покинь, Всесвятий Царю, і мене, раба Твого, і дай мені, недостойному, радість спасіння Твого. Просвіти мій розум світлом пізнання Євангелія Твого, душу мою любов’ю Хреста Твого обв’яжи, тіло моє Твоїм безстрастям прикрась, думки заспокой, ноги мої від спотикання збережи і не погуби мене. Благий Господи, з беззаконнями моїми, але випробуй мене, Боже, і врозуми серце моє. Приглянься до мене і перевір дороги мої, і якщо я на шляху гріховному, то відверни від нього й направ на шляхи вічні. Бо Ти Путь, і Істина, й Життя, і Тобі славу віддаємо, з Безпочатковим Твоїм Отцем, і Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.