Розділ «Кафизма вісімнадцята»

Тропарі, гл. 2

Господи, мій Господи! Раніше, ніж осудити мене, дай мені покаянням загладити гріхи мої. Дай чулість душі моїй, щоб я взивав: «Милосердний і Чоловіколюбний Боже, спаси мене».

Слава... Я, мов нерозумні тварини, жив і став подібний до них, Христе Боже мій, дай мені покаяння, щоб я одержав від Тебе велику милість.

І нині... Владичице Богородице, молюся Тобі: не відвертай лиця Твого від мене, але як Милосердного Бога милосердна Мати, допоможи мені покаятися раніше кінця мого, щоб я, спасенний Тобою, прослав­ляв Тебе — бездоганну надію мою і спасіння моє.

Господи, помилуй (40 разів).

Молитва

Господи, не в ярості Твоїй суди мене і не в гніві Твоїм карай мене. Владико Господи Ісусе Христе, Сину Бога Живого! Помилуй мене, грішного, вбогого, зарозумілого, лінивого, байдужого, перекірливого, окаянного, розпусного, блудника, перелюбника, скверного, розбещеного, невдячного, немилостивого, жорстокого, п’яницю, нестриманого, безсовісного, малодушного, недостойного Твого чоловіколюбства, а достойного тільки геєни та всяких мук. І не засуджуй мене, Визволителю мій, на загибель за великі гріхи мої, але помилуй мене, бо я немічний душею й тілом, розумом і помислами, і якими Сам знаєш шляхами спаси мене, недостойного раба Твого, за молитви пречистої Владичиці нашої Богородиці і всіх святих, що від віку Тобі догодили, бо Ти благословенний на віки вічні. Амінь.