Розділ «Кафизма вісімнадцята»

2 як він присягався Господеві, давав обітниці Богові Якова:

3 «Не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу в ліжко на постіль мою,

4 не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм;

5 Не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова».

6 Ось ми чули, що воно в Єфрафі, знайшли його на полях Іарима.

7 Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його.

8 Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї.

9 Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють.

10 Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого.

11 Клявся Господь Давидові істиною, і не зречеться її: «Із синів роду Твого посаджу на престолі Твоїм;

12 а коли сини Твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, що їх навчу Я, то й сини їхні навіки сидітимуть на престолі твоїм».

13 Бо Господь вибрав Собі Сіон і забажав його за оселю Собі.

14 «Це місце спокою Мого повік-віку, — сказав Господь, — тут оселюся, бо Я полюбив його.

15 Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбогих його Я нагодую хлібом.

16 Священиків його Я зодягну в спасіння, і праведні його будуть радіти радістю.

17 Там Я вирощу спасіння Давидові, поставлю світильник помазанику Моєму.

18 Ворогів його осоромлю Я, на ньому ж розцвіте святиня Моя».

Псалом 132

Пісня ступенів. Давида.

1 Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді!