Розділ «Кафизма сімнадцята»

35 Постав мене на стежку заповітів Твоїх, бо я бажаю її.

36 Нахили серце моє до свідчень Твоїх, а не до лихої користи.

37 Одверни очі мої, щоб не дивились на марноту; оживляй мене на дорозі Твоїй.

38 Постав слово Твоє перед рабом Твоїм, щоб мав я страх перед Тобою.

39 Одверни від мене зневагу, якої боюся я, бо присуди Твої милостиві.

40 Ось я жадаю наказів Твоїх, оживляй мене правдою Твоєю.

41 І нехай прийде на мене милість Твоя, спасіння Твоє за словом Твоїм.

42 І я дам відповідь тим, що ганять мене, бо надіюся на слово Твоє.

43 Не відбери слова правди від уст моїх, бо на присуди Твої надія моя.

44 Буду додержуватися закону Твого повсякчас і на віки вічні.

45 Буду ходити на просторі широкому, бо прагну до виконання заповітів Твоїх.

46 Перед царями буду говорити про свідчення Твої і не посоромлюся.

47 Буду втішатися заповідями Твоїми, бо я їх дуже люблю.

48 Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, що люблю їх, і розмірковуватиму про накази Твої.

49 Згадай слова Твої до раба Твого, на які Ти звелів мені надіятися.

50 Це — втіха моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.

51 Горді тяжко знущалися з мене, але я не відхилився від закону Твого.

52 Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся.

53 Сум огортає мене за грішників, що відкинули закон Твій.

54 Постанови Твої — то пісня моя на місці блукання мого.