Розділ «Кафизма сімнадцята»

137 Праведний Ти, Господи, і справедливі присуди Твої.

138 Свідчення Твої, що їх заповідав Ти,— правда і чиста істина.

139 Ревність моя за Тебе сушить мене, бо вороги мої забули слова Твої.

140 Розпалене й чисте слово Твоє, і я, раб Твій, полюбив Його.

141 Малий я і принижений, але повелінь Твоїх я не забув.

142 Правда Твоя — правда вічна, і закон Твій — істина.

143 Скорбота й горе прийшли на мене, та заповіді Твої — втіха моя.

144 Правда свідчень Твоїх — вічна; дай мені зрозуміти їх, і я буду жити.

145 Від усього серця мого взиваю я: почуй мене, Господи, заповіти Твої я сповнятиму.

146 Взиваю до Тебе: спаси мене, буду сповняти накази Твої.

147 Раніше світанку взиваю я — на слово Твоє я надіюся.

148 Раніше ранку відкриті очі мої, щоб навчатися слів Твоїх.

149 Почуй, Господи, голос мій з милости Твоєї і за судом Твоїм оживи мене.

150 Наблизилися до мене ті, що замислили зло; від закону Твого вони далеко стали.

151 Ти ж, Господи, близько від мене, і всі заповіти Твої — істина.

152 Віддавна я знаю свідчення Твої, що їх на віки встановив Ти.

153 Зглянься на горе моє і визволи мене, бо я закону Твого не забув.

154 Розсуди справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене.

155 Далеко від нечестивців спасіння, бо вони не визнають закону Твого.

156 Велика щедрість Твоя, Господи: оживи мене праведним судом Твоїм.