Розділ «Кафизма дванадцята»

Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх: батьків моїх ... (імена), родичів ... (імена), добродійників моїх ... (імена), і всіх тих, що положили життя своє за волю України і за Церкву Твою Святу, і всіх православних християн, і всяку душу, що спочила і Твоєї ласки й милосердя потребує, і прости всі гріхи їх, вільні й невільні, і даруй їм Царство Небесне, і сотвори їм вічную пам'ять.

і нині...

Псалом 89

1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого.

2 Господи! Пристановищем нашим був Ти від роду й до роду.

3 Перше, ніж з’явились гори і Ти створив землю і всесвіт — од віку й до віку Ти єси.

4 Ти повертаєш людину в тління, і кажеш: «Верніться, сини людські!»

5 Бо тисяча літ перед очима Твоїми, як день учорашній, що пройшов, як сторожа нічна.

6 Ти, наче повінню, зносиш їх; вони — як сон, як трава, що зранку зеленіє й цвіте, а ввечері опадає, зів’яне й засохне.

7 Бо ми в страху від гніву Твого, і від ярости Твоєї ми в тривозі.

8 Ти поклав перед Собою беззаконня наші, і таємне наше перед світло лиця Твого.

9 Всі дні наші минають у гніві Твоїм, і роки наші щезають, як мрії.

10 Днів віку нашого — сімдесят літ, а як при силі — вісімдесят літ, і найкраща пора їх — труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо.

11 Хто знає силу гніву Твого, щоб страхом перед Тобою виміряти ярість Твою?

12 Навчи нас так обчисляти дні наші, щоб ми придбали серце мудре.

15 Повернися, Господи, доки ж? Змилосердися над рабами Твоїми.

14 Насити нас зранку милістю Твоєю, щоб ми зраділи і веселилися у всі дні наші.

15 Звесели нас за ті дні, коли Ти нас карав, і за роки, в які ми зазнали горя.

16 І яви на рабах Твоїх діла Твої, і настави на шлях синів їх.

17 І нехай буде сяйво Господа, Бога нашого, на нас; діла рук наших направ, і в ділах рук наших допомагай нам.