Розділ «Кафизма десята»

20 Як щезає сон того, хто прокинувся, так Ти, Господи, знищив і образ їх у місті Твоїм.

21 Коли розпалювалося серце моє і боліла душа моя,

22 я був погорджений, я не розумів, був як скотина перед Тобою.

23 Але я завжди з Тобою, Ти держиш мене за праву руку мою.

24 Ти порадою Твоєю провадиш мене, і до слави Твоєї Ти приймеш мене.

25 Бо хто ж у мене на небі? І чого, крім Тебе, бажати мені на землі?

26 Знемагають серце моє і тіло моє за Тобою, Боже серця мого і доле моя, Боже, навіки.

27 Бо ось ті, що віддалили себе від Тебе, гинуть, Ти знищуєш кожного, хто відступає від Тебе.

28 А мені найкраще прихилятися до Бога, покладати на Господа надію мою, сповіщати про всі діла Твої в Церкві Твоїй.

Псалом 73

Псалом Асафа. Повчання.

1 Нащо, Боже, покинув Ти нас назавжди? Нащо розпалився гнів Твій на овець отари Твоєї?

2 Спом’яни громаду Твою, що її від початку зібрала рука Твоя; Ти обрав, як жезло насліддя Твого, оту гору Сіон, що на ній оселився Ти.

3 Піднеси руку Твою і поглянь на злочинство їх: що наробив ворог у святині Твоїй — у храмі Твоїм!

4 Звіром рикають вороги Твої у храмі зборів Твоїх. Поставили знамена свої замість знамен наших.

5 Наче в гущавині лісовій, високо замахували сокирами.

6 Всі двері і всі оздоби ломами та молотами порозбивали.

7 Вогнем спалили святиню Твою на землі, осквернили оселю імени Твого.

8 Сказали вони в серці своїм: «Поруйнуємо їх усі». І запалили собори Божі на землі.

9 Знамен наших ми вже не бачимо, нема вже й пророка, і нема між нами такого, хто б сказав, доки це буде.