Розділ «Кафизма дев’ята»

17 Почуй мене, Господи, бо велика милість Твоя, заради великих щедрот Твоїх зглянься на мене.

18 Не відверни лиця Твого від раба Твого, бо я в журбі, скоро почуй мене.

19 Споглянь на душу мою і спаси її; ради ворогів моїх спаси мене.

20 Ти знаєш приниження моє і зневагу мою і сором мій; вороги мої всі перед Тобою.

21 Наруга і страждання сокрушили серце моє, я знеміг; я ждав, що хтось буде співчувати мені, і не було, ждав, хто б потішив мене, і не знайшлося.

22 І дали на їжу мені жовч і в спрагу мою напоїли мене оцтом.

23 Нехай буде трапеза їх сіткою їм, і щоденний обід їх — пасткою.

24 Нехай потемніють очі їх, щоб не бачили, і спину їх назавжди зігни.

25 Вилий на них гнів Твій, і полум’я його нехай обійме їх.

26 Нехай житло їх стане пусткою, і в наметах їх нехай не залишиться нікого живого.

27 Бо кого покарав Ти, над тим вони ще знущаються, і тому, кого поранив Ти, вони ще збільшують муки.

28 Збери докупи всі беззаконня їх, і нехай не ввійдуть вони в правду Твою.

29 Нехай буде викреслено їх із книги живих, і між праведними хай не напишуться.

30 А я бідний і страждаю, поміч Твоя, Боже, нехай визволить мене.

31 Я буду славити в піснях ім’я Бога мого, буду прославляти Його хвалою.

32 І це буде більш приємне Господеві, ніж жертви з волів і телят з ногами й ратицями.

33 Побачать це принижені і звеселяться, і оживуть серця ваші, ви, що шукаєте Господа.

34 Бо почув Господь убогих Своїх і не забув в’язнів Своїх.

35 Нехай хвалять Його небо й земля, море і все, що живе в них.

36 Бо спасе Господь Сіон і збудує міста Юди для людей Своїх, і поселяться там, і будуть нащадками Його.