Структура людинознавства

Практична психологія

Сьогодні проблема людини досліджується кількома десятками дисциплін. Вони вивчають її матеріально-структурні (обумовлені будовою тіла, окремих органів), функціональні (обумовлені функціями), системні (визначені приналежністю до певної системи) особливості.

Одним з перших проблему комплексного вивчення людини поставив у 60-70-х роках XX ст. радянський психолог Борис Герасимович Ананьєв (м. Ленінград), який фактично продовжив ідеї В.М. Бєхтерєва. У його працях узагальнюється досвід досліджень людини, здійснених у різноманітних дисциплінах; окреслюється коло питань, вивчення яких має особливу актуальність. Говорячи про людинознавство, Б.Г.Ананьєв стверджував необхідність комплексного підходу до індивідуальності. Сама стратегія комплексних досліджень є наслідком постановки і теоретичного осмислення проблеми людини-індивідуальності. З комплексним вивченням індивідуальності - суб'єкта психіки - вчений пов'язував вирішення питання про детермінацію психічного та структуру суб'єкта психічного відображення. Остання є продуктом відображення об'єктивної дійсності і взаємодії людини зі світом, обставинами її життя в середовищі - соціальному, біотичному, абіотичному.

Б.Г.Ананьєв пропонує таку структуру людинознавства [4]:

Науки про:

• o вид Homo sapiens (людину розумну);

• o людство;

• o людину як індивіда;

• o людину як суб'єкт діяльності;

• o людину як індивідуальність;

Науки про людину як вид представляють:

• 1) антропологія, з трьома розділами: а) морфологія (досліджує соматичну організацію, найбільш тісно пов'язана із анатомією, фізіологією, фізикою, хімією); б) антропогенез (вивчає зміну природи людини у поколіннях і пов'язаний найбільше з археологією, палеонтологією, палеосоціологією); в) расознавство (вивчає расогенез).

• 2) медицина, що займається питаннями здоров'я, гігієни, профілактики, лікування.

• 3) медико-біологічні науки: фізіологія, біохімія, біофізика, психофізіологія, нейропсихологія, загальна психологія людини.

Науки про людство прийнято називати суспільними, або гуманітарними. Вони вивчають соціогенез.

Б. М. Кєдров поділяє ці науки на дві частини:

• 1) ті, що вивчають розвиток всього суспільства (історія, археологія, етнографія);

• 2) ті, що вивчають окремі сторони суспільства (економіка, політичні, юридичні науки).

Окремо вивчаються зв'язки у системах "природа - людина", "людство - природа". Особливу увагу до цих проблем привертав В. І. Вернадський, намагаючись розглядати "біосферу як планетне явище космічного характеру" [11, 324]. До вказаного напрямку належать екологія людини, гігієна, біокліматологія, біометеорологія, вивчення взаємовпливів космосу і людини.

У науках про людину як вид та про людство формуються фундаментальні основи людинознавства, але їх далеко недостатньо для пізнання людини. Безпосереднє вивчення людини концентрується навколо системи її якостей на рівнях індивіда, суб'єкта діяльності, індивідуальності, особистості.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Практична психологія» автора Дуткевич Т.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура людинознавства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ПЕРЕЛІК І ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ТЕМ КУРСУ "ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ"

  • Види діяльності практичного психолога

  • Модуль 1. СОЦІАЛЬНІ ТА ПРАВОВІ УМОВИ РОЗВИТКУ ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

  • Основні етапи та особливості розвитку наук про людину

  • Структура людинознавства
  • Сучасні погляди на предмет психології

  • Тема 2. СТРУКТУРА ТА ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ПРИКЛАДНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

  • Специфіка і взаємозв'язок наукової, практичної та побутової психології

  • Структура і завдання прикладної психології

  • Тема 3. МІЖНАРОДНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ

  • Регіональні угоди про права людини

  • Тема 4. ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ УКРАЇНИ ПРО СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНУ СЛУЖБУ

  • Законодавча та правова база психологічної служби в галузі освіти

  • Порядок атестації практичних психологів освіти

  • Модуль 2. ПРОФЕСІЯ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ В РІЗНИХ СФЕРАХ СУСПІЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

  • Освітньо-професійна програма підготовки практичного психолога

  • Система типових функцій і задач практичного психолога

  • Уміння практичного психолога

  • Тема 6. ОСОБИСТІСТЬ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

  • Модель особистості практичного психолога

  • Вміння спілкуватися з клієнтом - стрижнева спеціальна здібність практикуючого психолога

  • Етичний кодекс практичного психолога

  • Тема 7. ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ МАЛОГО БІЗНЕСУ

  • Характеристика досвіду роботи психологічної служби підприємства

  • Психологічна служба організацій малого бізнесу

  • Тема 8. ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА СИСТЕМИ ОСВІТИ

  • Специфіка змісту діяльності, завдань та функцій психологічної служби системи освіти

  • Структура, напрямки та форми діяльності шкільної психологічної служби в Україні

  • Модуль 3. ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

  • Просвітницько-пропагандистська робота практичного психолога

  • Профілактична робота практичного психолога

  • Тема 10. ОСНОВНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ: ПСИХОЛОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ

  • Принципи й умови психологічного консультування

  • Тема 11. ОСНОВНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ: ПСИХОДІАГНОСТИЧНА РОБОТА І ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ

  • Поняття психокорекції, її мета та завдання

  • Особливості психокорекції з дітьми

  • Тема 12. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХОТЕРАПІЇ ЯК СКЛАДОВОЇ ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

  • Тема 13. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ ПСИХОТЕРАПІЇ

  • Біхевіоральна (поведінкова) психотерапія

  • Когнітивний напрям психотерапії

  • Основна література