Розділ «МОДУЛЬ ІІ. ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ»

7. Комунікативні здібності - здібності до спілкування з дітьми, вміння знайти правильний підхід до учнів, встановити з ними доцільні, з педагогічної точки зору, взаємини, наявність педагогічного такту.

8. Педагогічна уява (прогностичні здібності) - це спеціальні здібності, які проявляються у передбаченні своїх дій, у виховному проектуванні особистості учнів, пов'язаному з уявленнями про кінцевий результат їх виховання та навчання.

9. Здібність до розподілу уваги одночасно між кількома видами діяльності в процесі навчання.

10. Гностичні здібності проявляються у швидкому та творчому оволодінні методами навчання учнів, винахідливості способів навчання. Вони забезпечують накопичення інформації вчителя про учнів та самого себе.

11. Конструктивні здібності проявляються у створенні творчої робочої атмосфери співробітництва, діяльності, вмінні побудувати урок, який найбільше відповідає поставленій меті розвитку та саморозвитку учня.

Педагогічна діяльність вчителя характеризується певним стилем - це індивідуальне своєрідне поєднання прийомів та способів, які забезпечують найкраще виконання діяльності.

Традиційно стилі педагогічної діяльності поділять на авторитарний, демократичний та ліберальний.

Авторитарний стиль педагогічної діяльності полягає в тому, що учень розглядається як об'єкт педагогічного впливу, а не рівноправний партнер. Вчитель особисто вирішує, приймає рішення, встановлює жорсткий контроль за виконанням своїх вимог, використовує свої права без врахування ситуації та думок учнів, не пояснює свої дії учням. Головними методами впливу такого вчителя є наказ та повчання. Для вчителя характерна низька задоволеність професією та професійна нестійкість. Вчителі з цим стилем керівництва головну увагу звертають на методичну культуру, в педагогічному колективі займають позицію лідера.

Демократичний стиль проявляється в тому, що учень розглядається як рівноправний партнер по спілкуванню, колега у спільному пошуку знань. Вчитель приймає рішення разом з учнями, враховує їх думку, підтримує самостійність суджень, враховує не тільки рівень навчальних досягнень, але й особистісні якості учнів. Методами впливу є спонукання до дій, порада, прохання. У вчителів з демократичним стилем керівництва школярі частіше відчувають стан спокійного задоволення, високої самооцінки. Вчителі цього стилю більше уваги звертають на свої психологічні уміння, для них характерна велика професійна стійкість, задоволення своєю професією.

Ліберальний стиль педагогічної діяльності виявляється у відстороненні вчителя від прийняття рішення, він передає ініціативу учням, колегам. Організацію та контроль діяльності учнів здійснює без системи, проявляє нерішучість, коливання. При даному стилі в класі стає нестійким мікроклімат, з'являються замасковані конфлікти.

Також вчені розрізняють поняття індивідуального стилю діяльності педагога і виокремлюють його види. Це питання ви можете розглянути самостійно [8, с. 411; 38, с. 437].

Однією з найважливіших якісних характеристик особистості будь-якого вчителя є розвинена психологічна культура, яка разом з педагогічною складають його професійну культуру.

Психологічна культура є відносно новим поняттям у психології, яке з'явилось у 70-х роках ХХ століття, хоча і має досить тривалі історичні передумови виникнення і розвитку як наукової категорії з часів Стародавньої Греції до сьогодення.

За сучасним поняттям психологічна культура вчителя - це якісно-професійна характеристика його особистості, в основі якої знаходиться система усвідомлених спеціальних психологічних цінностей, що творчо використовуються та примножуються в процесі професійної діяльності.

Психологічна культура кожного вчителя визначається системою професійно-психологічних цінностей, яка відповідає його кваліфікації.

Центральними складовими психологічної культури вчителя технологій є цінність праці та цінність особистості, яка працює. Він єдиний з вчителів, хто формує і розвиває такі цінності в учнів.

Психологічна культура вчителя технологій має свою структуру. Її зміст полягає в тому, що психолого-педагогічна взаємодія особистості вчителя і особистості учня відбувається через 7 компонентів психологічної культури: комунікативний, мотиваційний, характерологічній, рефлекссивний, досвідний, інтелектуальний, психофізіологічний. У вчителя технологій кожен з цих компонентів має бути сформований, вихований і розвинений у вигляді відповідних цінностей, усвідомлений, а також творчо використовуватись та примножуватись у професійній діяльності.

Зміст компонентів психологічної культури особистості вчителя технологій є наступним:

1) комунікативний: визнання професійного спілкування як цінності; усвідомлення наявного і потрібного рівня розвитку комунікативних здібностей; створення ефективних моделей спілкування; творча взаємодія;

2) мотиваційний: інтерес до професії вчителя, цінування праці педагога, відданість гуманістичним ідеалам, любов до праці, дітей; самоаналіз своїх мотивів навчально-професійної діяльності; творчі мотиви трудової, технічної, психолого-педагогічної діяльності;