Законодавство про ліцензійно-дозвільну діяльність в сфері адміністрування наркоконтролю передбачає й інші адміністративно-попереджувальні заходи, а саме такі: а) відмова у видачі ліцензії на використання об'єктів і приміщень, де здійснюється діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів (одна з підстав відмови є невідповідність об'єкта або приміщення вимогам, які необхідні для забезпечення безпеки і схоронності наркотичних засобів); б) відмова у допуску до роботи з наркотичними засобами, що також зорієнтована на попередження можливості порушень з боку осіб, які мають неналежні ділові або особисті якості, або тих, хто за станом здоров'я не може забезпечити безпечні умови обігу наркотичних засобів.
Адміністративно-правові заходи попередження протидії незаконного обігу наркотиків у сфері адміністрування наркоконтролю надходження в незаконний обіг наркотиків рослинного походження є такі: 1) виявлення і знищення наркотиковмісних рослин у місцях їх природного виростання; 2) перешкода доступу в ці місця заготівникам вказаних рослин; 3) регулярне обстеження ділянок місцевості з метою виявлення природного культивування коноплі, внесення пропозицій щодо знищення наркотичних рослин в органи державної влади і місцевого самоврядування, керівникам господарств, власникам і користувачам земельних ділянок тощо.
Крім того з метою попередження фактів витоку наркотиків із легального обігу УБНОН МВС України за запитом ліцензуючого органу або самостійно систематично перевіряє, вивчає і аналізує: 1) відомості про джерела отримання та кількість наркотичної сировини, прекурсорів і обладнання; 2) фактичне виконання обов'язків і умов, які обумовлені в ліцензії та прийняті до виконання юридичними особами у зв'язку зі здійсненням цього виду ліцензуючої діяльності; 3) порядок здійснення охорони і перепускного режиму на об'єктах виробництва, схову, реалізації і використання наркотиків; 4) технологію виробництва, придбання, обліку, витрат, транспортування, схову наркотиків; 5) матеріали документальних ревізій господарчої діяльності на вказаних об'єктах.
Таким чином, адміністративно-правові заходи попередження протидії незаконного обігу наркотиків у сфері адміністрування наркоконтролю виражаються в діях примусового характеру, які здійснюються уповноваженими державними органами, їх посадовими особами з метою захисту від протиправних замахів на суспільні відносини в сфері охорони здоров'я, забезпечення державного контролю за наркотиками, запобігання їх незаконному розповсюдженню і вживанню.
Адміністративно-правові заходи припинення правопорушень у сфері адміністрування наркоконтролю включають: 1) заходи припинення особистого характеру: а) адміністративне затримання; б) примусові заходи адміністративного характеру; в) усунення від керування транспортним засобом особи, що знаходиться в стані наркотичного сп'яніння; 2) заходи припинення майнового характеру: а) вилучення наркотичних засобів; б) анулювання ліцензії або дозволу і вилучення службової або особистої зброї; в) затримання транспортного засобу; 3) заходи припинення фінансового характеру: призупинення дії або анулювання ліцензії на використання об'єктів і приміщень, де здійснюється діяльність, яка пов'язана з обігом наркотичних засобів.
Адміністративно-правові заходи припинення особистого характеру протидії незаконного обігу наркотиків у сфері адміністрування наркоконтролю. Закон України "Про міліцію"[2] надає працівникам органів внутрішніх справ для виконання покладених на них обов'язків право здійснювати адміністративне затримання. Під затриманням розуміють різноманітні комплекси заходів (обмеження волі), доставлення в орган внутрішніх справ і процесуальне затримання (утримання особи в приміщенні правоохоронного органу) або обмеження волі пересування, вилучення предметів, речей, механізмів.
Окрім затримання, в ряді нормативно-правових актів згадується термін "доставлення". Так, згідно зі ст. 259 КУпАП України[3] з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення при неможливості цієї дії, якщо складання протоколу є обов'язковим, порушник може бути доставлений у органи внутрішніх справ. Розрізняють кілька видів доставлення: 1) доставлення в спеціальні установи осіб, які ухиляються від проходження призначених їм у встановленому порядку примусових заходів медичного і виховного характеру; 2) доставлення в медичні заклади або в органи внутрішніх справ і утримання в них до витверезення осіб, які знаходяться в громадських місцях в стані сп'яніння і втратили здатність самостійно пересуватися або орієнтуватися в навколишньому середовищі, якщо вони здатні заподіяти шкоду оточуючим або собі, а також тих, хто знаходиться в помешканні – за письмовою заявою громадян, що там проживають, якщо є підстави припускати, що поведінка даних осіб становить небезпеку для їх здоров'я, життя і майна; 3) доставлення осіб, які підозрюються в скоєнні злочинів або адміністративних правопорушень, в медичні заклади, якщо результат огляду необхідний для підтвердження або спростування факту правопорушення або об'єктивного розгляду справи про правопорушення; 4) доставлення в органи внутрішніх справ або в медичні заклади осіб, які перебувають у стані неалкогольного сп'яніння (ст. 12 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" та п. 2.10 Інструкції про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини.
До адміністративно-правових заходів припинення особистого характеру у сфері адміністрування наркоконтролю відносяться примусові заходи медичного характеру. Примусові заходи медичного характеру полягають в діях уповноважених органів (їх посадових осіб) з підготовки матеріалів, призначення, виконання комплексу заходів, що мають на меті надання примусового лікувального, реабілітаційного впливу на осіб, хворих на наркоманію, припинення їх протиправних дій, усунення соціально небезпечного стану. Примусові заходи медичного характеру можуть бути призначені судом відповідно до чинного законодавства таким особам[1]: 1) хворим на наркоманію, які знаходяться під медичним наглядом і продовжують вживати наркотичні засоби або психотропні речовини; 2) хворим на наркоманію, які ухиляються від лікування. Ці особи у зв'язку з її небезпечною поведінкою якщо до органів внутрішніх справ або прокуратури звернулися близькі родичі чи інші особи, за рішенням суду може бути направлена на лікування від наркоманії до спеціалізованого лікувального закладу органів охорони здоров'я, а неповнолітні, які досягли шістнадцятирічного віку, – до спеціалізованих лікувально- виховних закладів терміном до одного року.
Залежно від способу та місця лікування виділяються такі адміністративно-примусові заходи медичного характеру у сфері адміністрування наркоконтролю: а) примусова госпіталізація і медичний огляд; б) примусове лікування в стаціонарі спеціалізованого типу; в) примусове лікування в стаціонарі загального типу; г) амбулаторне примусове лікування і нагляд. Матеріали про направлення на примусове лікування осіб, хворих на наркоманію, розглядаються районним (міським) судом за місцем проживання особи або за місцем розташування органу, який подав такі матеріали. Постанова суду про направлення на примусове лікування від наркоманії виконується органами внутрішніх справ.
До адміністративно-правових заходів припинення незаконного обігу наркотиків майнового характеру у сфері адміністрування наркоконтролю відносять вилучення наркотиків, які знаходяться в незаконному обігу. Закон України "Про міліцію"[5] надає право міліції вилучати у громадян і посадових осіб наркотики, які знаходяться у громадян без спеціального дозволу. Вилученням є примусове відчуження (припинення незаконного володіння, користування і розпорядження) наркотичних засобів уповноваженими на те посадовими особами з метою припинення незаконного розповсюдження і вживання наркотичних засобів, своєчасного, правильного, об'єктивного розв'язання справи про правопорушення (ст. 28 КУпАП)[3].
Виділяють наявність дві мети вилучення наркотиків в сфері адміністрування наркоконтролю. Перша полягає в припиненні неправомірного обігу наркотиків. У результаті вилучення правопорушник позбавляється фактичної можливості незаконно володіти, розпоряджатися, наркотичними засобами й іншими предметами, пов'язаними з ними. Інша – полягає в забезпеченні адміністративного (кримінально-процесуального) провадження доказами, необхідними для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи. Такими доказами є наркотичні засоби, наркотиковмісні рослини, їх насіння, розсада, сировина, відходи переробки продукції цих рослин тощо.
До адміністративно-правових заходів припинення у сфері адміністрування наркоконтролю можна віднести затримання транспортного засобу (ст. 130 КупАП)[3]. Затриманням – це заборона експлуатації транспортного засобу з поміщенням його на спеціальне місце з охороною. Названі дії посадових осіб органів внутрішніх справ позбавляють водіїв, які знаходяться в стані наркотичного сп'яніння, можливості заподіяти шкоду життю або здоров'ю громадян, державному майну тощо, які охороняються законом.
Заходами фінансового характеру в досліджуваній сфері, які застосовуються органами внутрішніх справ, є призупинення дії або анулювання ліцензії на використання об'єктів і приміщень, де здійснюється діяльність, яка пов'язана з обігом наркотичних засобів.
Наступним адміністративно-правових заходом протидії незаконного обігу наркотиків є адміністративна відповідальність за адміністративні правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотиків у сфері адміністрування наркоконтролю і яка буде розглянута в наступному підрозділі навчального посібника.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністрування наркоконтролю в Україні» автора Настюк В.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 4. Адміністративно-правові заходи протидії незаконному обігу наркотиків у сфері адміністрування наркоконтролю“ на сторінці 2. Приємного читання.
