Розділ «Стаття 16. Уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури України»

1. Уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури України забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту критичної інфраструктури, здійснює функціональне управління національною системою захисту критичної інфраструктури, забезпечує координацію діяльності міністерств та операторів критичної інфраструктури з питань забезпечення стійкості та захисту об’єктів критичної інфраструктури.

Діяльність уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України спрямовує, координує та контролює Кабінет Міністрів України.

2. Уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури України:

1) координує діяльність міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади (військово-цивільних адміністрацій - у разі утворення) у сфері захисту критичної інфраструктури;

2) узагальнює пропозиції суб’єктів національної системи захисту критичної інфраструктури, формує та веде Реєстр;

3) взаємодіє з секторальними, функціональними органами у сфері захисту критичної інфраструктури та операторами критичної інфраструктури з питань забезпечення захисту об’єктів, включених до Реєстру;

4) організовує здійснення оцінки захищеності об’єктів критичної інфраструктури, внесених до Реєстру, аналізує та оцінює загальний стан їх захищеності;

5) проводить оцінку загроз критичній інфраструктурі на національному рівні та оцінку загроз національній безпеці внаслідок реалізації загроз критичній інфраструктурі із залученням секторальних та функціональних органів у сфері захисту критичної інфраструктури;

6) готує щорічну оцінку ризиків і загроз критичній інфраструктурі національного рівня;

7) погоджує проектні ризики та загрози критичній інфраструктурі секторального рівня;

8) готує рекомендації щодо визначення вимог до забезпечення захисту та стійкості секторів критичної інфраструктури відповідно до категорій об’єктів критичної інфраструктури;

9) надає пропозиції Кабінету Міністрів України щодо:

Національного плану захисту та забезпечення стійкості критичної інфраструктури;

порядку розроблення, форми та змісту паспорта безпеки об’єкта критичної інфраструктури;

порядку розроблення, форми та змісту планів заходів щодо захисту критичної інфраструктури, які приймаються на національному рівні;

10) розробляє та затверджує Проектні загрози критичній інфраструктурі національного рівня, що становлять інформацію з обмеженим доступом;

11) готує висновки та рекомендації власнику/оператору критичної інфраструктури щодо зміни права власності, цільового призначення чи режиму функціонування об’єкта критичної інфраструктури;

12) забезпечує функціонування системи обміну інформацією між суб’єктами національної системи захисту критичної інфраструктури;

13) створює бази даних щодо загроз і вразливостей критичній інфраструктурі;