Розділ «Частина І Наукові основи криміналістичної тактики: правові й організаційні основи тактики проведення окремих слідчих дій, тактичних прийомів, рішень, комбінацій, операцій»

• за характером дослідження умовно поділяють на статичний і динамічний;

• за обсягом дослідження — на вибірковий (суб’єктивний) і суцільний (об’єктивний);

• за напрямком руху під час огляду — на ексцентричний, концентричний, фронтальний, секторний, вузловий.

Загальний огляд здійснює слідчий з метою ознайомлення з обстановкою на місці події, отримання уявлення щодо характеру події, яка мала місце. На підставі оцінки обстановки місця події визначають межі території, що підлягає огляду, порядок руху учасників огляду, методи дослідження окремих елементів та обстановки. У процесі загального огляду визначають план подальшого детального огляду окремих ділянок або об’єктів. Детальний огляд передбачає ретельне вивчення обстановки загалом та кожного об’єкта на місці пригоди окремо.

Статичним методом певний предмет або об’єкти обстановки місця події досліджують у статиці (стані спокою) без їх переміщення у просторі. Всю обстановку та об’єкти місця події оглядають і досліджують у тому вигляді, в якому вони були виявлені, без будь-якого переміщення або змін. Динамічний метод передбачає дослідження в динаміці, тобто об’єкт можна переміщувати, брати в руки, оглядати з усіх боків, описувати, моделювати, вимірювати. Але впливати на предмет та змінювати його не можна. Під час динамічного огляду з дотриманням прийомів криміналістичної техніки вилучають сліди та інші речові докази, які до цього були зафіксовані у незмінному вигляді.

При вибірковому (суб’єктивному) огляді досліджують обстановку тільки в місцях розташування слідів злочину, визначених відповідно до механізму його вчинення. Суцільний (об’єктивний) огляд — це скрупульозне дослідження всієї території місця події, при якому не залишають поза увагою жоден об’єкт.

Ексцентричний метод огляду пропонує досліджувати місце події, рухаючись за спіраллю, що розгортається від центра до периферії. Цей метод доцільно застосовувати при огляді місця події, яка має свій центр, наприклад, місцезнаходження трупа, місце зіткнення автомобілів при ДТП тощо. Огляд центра події є передумовою для цілеспрямованого виявлення інших слідів, пов’язаних з діями злочинця на місці події. Наприклад, при виявленні трупа із слідами застосування вогнепальної зброї необхідно шукати стріляні гільзи або інші сліди застосування вогнепальної зброї, саму зброю. Концентричний метод — це дослідження місця події за спіраллю, що згортається від периферії до центра. Цей метод найдоцільніше використовувати у тому разі, коли немає чітко визначеного центра місця події і проведення огляду пов’язано з виявленням слідів підходу та відходу злочинця з місця пригоди або виявленням інших слідів і речових доказів. Фронтальний метод огляду передбачає дослідження об’єкта розташованими в лінію засобами під час руху фронтально. Інколи цей метод називають “прочісуванням” території, коли дослідники шикуються у розгорнутий стрій і, рухаючись, обстежують відразу велику територію. Цей метод, як правило, застосовується при огляді значних за площею ділянок на відкритій місцевості. Метод секторного огляду застосовується в Німеччині. Суть його полягає в тому, що слідчий, перебуваючи в центрі місця пригоди, за компасом визначає напрямок руху по колу, щоразу обмежуючись певним сектором у 30-45°. Оглянувши один сектор, він переходить до наступного і далі, поки коло не замкнеться.

Названі методи огляду в конкретній слідчій дії виступають як тактичні прийоми дослідження, адже сама слідча дія є методом пізнання злочину як сукупність систематизованих прийомів і засобів дослідження об’єкта.

Обстановку місця події досліджують за допомогою технічних засобів, які є у слідчій валізі (фотографічна апаратура, засоби роботи зі слідами, допоміжні та вимірювальні). Якщо на місці події присутній необхідний спеціаліст, то він, крім слідчої валізи, використовує спеціалізовані комплекти технічних засобів із пересувної криміналістичної лабораторії. Прокурор-криміналіст, який може брати участь в огляді, користується приладдям, що розміщено у валізі прокурора-криміналіста.

Порядок участі спеціаліста в слідчих діях, у тому числі в огляді місця події, визначений ст. 128 КПК України. Слідчий має право запросити до участі в огляді співробітника спеціальних криміналістичних підрозділів, криміналіста-спеціаліста, судмедексперта, інженера з техніки безпеки, гірничої справи, електротехніки, хімії, взагалі будь-якого громадянина, аби його знання відповідали об’єкту дослідження. Спеціаліст за вибором слідчого залежно від характеру злочину повинен бути заздалегідь, ще на стадії підготовки до виїзду на місце пригоди, попереджений про те, що він потрібен.

Слідчий доручає спеціалісту дослідити окремі матеріальні джерела з метою встановлення слідів, їх фіксації, копіювання, опису та інтерпретації з урахуванням спеціальних знань. Спеціаліст допомагає слідчому вирішувати питання механізму утворення слідів, визначати місце їх розташування, вибирати засоби фіксації, а інколи — й правильно описувати в протоколі. Спеціаліст може використовувати спеціальні лабораторні методи дослідження, обов’язково пояснивши перед тим усім учасникам огляду потрібні методи і засоби, детально описувати тактику їх застосування та одержані результати. Будь-яких висновків у протоколі з приводу виявлених слідів експерт не має права робити. Такі висновки слідчий використовує для вибору тактичних прийомів огляду, висунення слідчих версій, планування розшуку злочинця та встановлення інших обставин.

Для точного встановлення механізму злочину під час огляду місця події особливого значення набувають виявлені негативні обставини — такі зміни в обстановці, які суперечать механізму взаємодії, тобто сліди на місці події є, але їх не повинно бути, і навпаки, слідів немає, але вони обов’язково повинні бути. Наприклад, виявлено труп з ушкодженнями великих судин, а на місці події крові немає, хоча повинна бути. Негативна обставина свідчить, що ушкодження завдано не в тому місці, де було знайдено труп, а в іншому. Або на шиї трупа, який вийняли з петлі, відсутня странгуляційна борозна. Це означає, що смерть настала не внаслідок повішення, а труп був підвішений після вчинення вбивства.

2.1.4. Фіксація результатів огляду місця події

До основних прийомів фіксації огляду місця події належать такі: протоколювання; фотографування, відеозапис, кінозйомка, звукозапис; копіювання та моделювання; вимірювання, складання планів і схем; вилучення предмета разом із слідами.

Основним способом фіксації результатів огляду місця події є протоколювання. Складання протоколу місця події потребує дотримання низки певних вимог: протокол повинен бути повним і містити детальний опис окремих слідів та інших обставин злочину; всі виявлені об’єкти, предмети та обставини місця події мають бути зафіксовані у протоколі огляду місця події точно у такому самому вигляді, в якому вони перебували у момент здійснення огляду та спостерігалися слідчим. Якщо до обстановки місця події вносилися певні зміни, то факти внесення таких змін повинні бути встановлені слідчим за допомогою проведення інших слідчих дій — допитів, експертиз, відтворення обстановки та обставин події тощо.

Протокол огляду місця події складається з трьох основних частин: вступної, описової та заключної.

У вступній частині протоколу зазначається таке: час і місце складання протоколу; посада та прізвища осіб, які проводили огляд і брали участь у його проведенні, прізвища та адреси понятих; підстави для здійснення огляду та посилання на відповідні норми КПК України; позначки про роз’яснення учасникам огляду і понятим їх прав і обов’язків; умови, в яких проводився огляд; час початку та закінчення огляду.

Описова частина містить відомості про загальну обстановку на місці події і всі фактичні дані щодо справи, викладені у тій послідовності, в якій їх було виявлено. Результати огляду описуються від загального до окремого. Спочатку зазначається характеристика навколишньої місцевості, межі території, яка підлягає огляду, загальна характеристика місця події, окремі сліди і предмети. Виявлені на місці події предмети та сліди описують за такими правилами: зазначається їх назва або найменування, місцезнаходження, розмір, форма, колір, загальні та окремі ознаки, взаємне розташування, а також розташування щодо визначених орієнтирів, способи виявлення і вилучення. В протоколі не повинні зазначатися властивості об’єктів, що не можуть бути встановлені безпосереднім спостереженням без здійснення експертного або лабораторного дослідження. Протокол складається з дотриманням логіки, чіткими і зрозумілими фразами.

Заключна частина протоколу містить відомості щодо вилучених предметів та слідів, умов і методів їх фіксації (фото-, кіно-, відеозйомка, дані про чутливість плівки, умови зйомки, параметри зйомки) та вилучення (копіювання на дактоплівку, виготовлення гіпсового зліпка тощо). У цій частини протоколу зазначається про наявність або відсутність зауважень понятих та інших учасників огляду щодо порядку огляду, вилучення слідів та інших предметів, а також інших дій, вчинених слідчим. Протокол підписує слідчий, а також поняті та інші учасники огляду.

До протоколу огляду місця події можуть додаватися плани, схеми місця події, фотознімки, кіно- та відеоплівка.