Розділ «Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян»

Про міліцію ( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 4, ст. 20 ) { Вводиться в дію Постановою ВР N 583-XII ( ) від 25.12.90, ВВР, 1991, N 4, ст. 21 } { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2484-XII ( ) від 19.06.92, ВВР, 1992, N 36, ст.526 N 2932-XII ( ) від 26.01.93, ВВР, 1993, N 11, ст. 83 } { Про поширення дії додатково див. Постанову ВР N 3135-XII ( ) від 22.04.93, ВВР, 1993, N 22, ст.234 } { Із змінами, внесеними згідно із Законами N від 28.06.94, ВВР, 1994, N 26, ст.216 N від 14.03.95, ВВР, 1995, N 15, ст.102 N 312-XIV ( ) від 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст. 35 } { Про поширення дії додатково див. Закон N 834-XIV ( ) від 06.07.99, ВВР, 1999, N 34, ст.298 } { Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішеннях Конституційного Суду N 5-рп/99 ( ) від 03.06.99 N 8-рп/99 ( ) від 06.07.99 } { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1381-XIV ( ) від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.79 N 1642-III ( ) від 06.04.2000, ВВР, 2000, N 27, ст.213 N 2181-III ( ) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року, ВВР, 2001, N 10, ст.44 N 2537-III ( ) від 21.06.2001, ВВР, 2001, N 40, ст.193 N 2922-III ( ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.117 N 3033-III ( ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 26, ст.176 N 743-IV ( ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.233 N 762-IV ( ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 N 1181-IV ( ) від 18.09.2003, ВВР, 2004, N 10, ст. 95 N 1577-IV ( ) від 04.03.2004, ВВР, 2004, N 23, ст.323 N 1745-IV ( ) від 03.06.2004, ВВР, 2004, N 36, ст.434 N 1961-IV ( ) від 01.07.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.1 N 2285-IV ( ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162 N 2322-IV ( ) від 12.01.2005, ВВР, 2005, N 10, ст.187 N 2459-IV ( ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.263 N 2505-IV ( ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 N 3235-IV ( ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст.96 N 3537-IV ( ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 34, ст.292 N 328-V ( ) від 03.11.2006, ВВР, 2006, N 51, ст.519 N 489-V ( ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 N 609-V ( ) від 07.02.2007, ВВР, 2007, N 15, ст.194 N 1014-V ( ) від 11.05.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.442 N 107-VI ( ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року } { Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( ) від 22.05.2008 } { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 309-VI ( ) від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253 N 540-VI ( ) від 18.09.2008, ВВР, 2009, N 6, ст.23 N 586-VI ( ) від 24.09.2008, ВВР, 2009, N 10-11, ст.137 N 1142-VI ( ) від 18.03.2009, ВВР, 2009, N 31, ст.455 N 1188-VI ( ) від 19.03.2009, ВВР, 2009, N 32-33, ст.487 N 1254-VI ( ) від 14.04.2009, ВВР, 2009, N 36-37, ст.511 N 1825-VI ( ) від 21.01.2010, ВВР, 2010, N 10, ст.107 N 2164-VI ( ) від 11.05.2010, ВВР, 2010, N 31, ст.414 } { Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 17-рп/2010 ( ) від 29.06.2010 } { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2389-VI ( ) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 37, ст.497 N 2592-VI ( ) від 07.10.2010, ВВР, 2011, N 10, ст.63 N 2852-VI ( ) від 22.12.2010, ВВР, 2011, N 28, ст.253 N 3334-VI ( ) від 12.05.2011, ВВР, 2011, N 45, ст.485 N 3383-VI ( ) від 19.05.2011, ВВР, 2011, N 45, ст.492 N 3455-VI ( ) від 02.06.2011, ВВР, 2011, N 50, ст.550 N 3460-VI ( ) від 02.06.2011, ВВР, 2011, N 51, ст.577 N 3565-VI ( ) від 05.07.2011, ВВР, 2012, N 5, ст.34 } { Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2011 ( ) від 11.10.2011 } { Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2011 ( ) від 11.10.2011 } { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3999-VI ( ) від 03.11.2011, ВВР, 2012, N 23, ст.240 N 4025-VI ( ) від 15.11.2011, ВВР, 2012, N 25, ст.263 N 4447-VI ( ) від 23.02.2012, ВВР, 2012, N 49, ст.557 N 4652-VI ( ) від 13.04.2012 N 4711-VI ( ) від 17.05.2012 N 4778-VI ( ) від 17.05.2012 N 5081-VI ( ) від 05.07.2012 N 5459-VI ( ) від 16.10.2012 N 5477-VI ( ) від 06.11.2012 } { У тексті Закону найменування "Українська РСР" і "Рада Міністрів" замінено відповідно найменуваннями "Україна" і "Кабінет Міністрів" згідно із Законом N від 19.06.92 } { У тексті Закону слова "Республіці Крим" та "Криму" замінено словами "Автономній Республіці Крим" згідно із Законом N 1577-IV ( ) від 04.03.2004 - дію Закону зупинено на 2005 рік згідно із Законами N 2285-IV ( ) від 23.12.2004, N 2505-IV ( ) від 25.03.2005; дію Закону зупинено на 2006 рік згідно із Законом N 3235-IV ( ) від 20.12.2005; дію Закону зупинено на 2007 рік згідно із Законом N 489-V ( ) від 19.12.2006 } { У тексті Закону слова "Ради народних депутатів" у всіх відмінках замінено словом "ради" у відповідному відмінку згідно із Законом N 2459-IV ( ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.263 } Р о з д і л I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.

Міліція не розголошує відомостей, що стосуються особистого життя людини, принижують її честь і гідність, якщо виконання обов'язків не вимагає іншого.

Міліція тимчасово, в межах чинного законодавства, обмежує права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з цього приводу.

Міліція:

забезпечує затриманим та заарештованим особам з моменту затримання або арешту право захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, у тому числі безоплатною правовою допомогою відповідно до закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги, реалізацію інших прав затриманих і заарештованих осіб; { Абзац другий частини п'ятої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5477-VI від 06.11.2012 - зміна набирає чинності поетапно після початку діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги - див. розділ II Закону N 5477-VI від 06.11.2012 }

інформує в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги про кожний випадок затримання, арешту чи взяття під варту особи, крім випадків, коли така особа захищає себе особисто чи запросила захисника; { Частину п'яту статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 3460-VI від 02.06.2011 }

негайно, але не пізніш як через дві години після затримання або арешту осіб повідомляє про їх місцеперебування родичам та у разі заявлення усної або письмової вимоги - захиснику, а також адміністрації за місцем роботи чи навчання;

забезпечує харчування затриманих осіб три рази на добу за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України;

у разі необхідності вживає заходів щодо негайного надання медичної та іншої допомоги затриманим та заарештованим особам.

{ Частина п'ята статті 5 в редакції Закону N 2322-IV від 12.01.2005 }

У разі заявлення затриманими або заарештованими особами усної або письмової вимоги про залучення захисника працівники міліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника.

Про заявлення вимоги про залучення захисника або про відмову у залученні захисника у протоколі затримання або постанові про арешт робиться відповідний запис, який скріплюється підписом затриманої або заарештованої особи.

Особам при затриманні або арешті працівниками міліції:

повідомляються підстави та мотиви такого затримання або арешту , роз'яснюється право оскаржувати їх у суді;

надаються усно роз'яснення частини першої статті 63 Конституції України , права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді - роз'яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та прав осіб, затриманих або заарештованих , встановлених законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

забезпечується можливість з моменту затримання або арешту захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, у тому числі безоплатною правовою допомогою відповідно до закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги. { Абзац четвертий частини восьмої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5477-VI від 06.11.2012 - зміна набирає чинності поетапно після початку діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги - див. розділ II Закону N 5477-VI від 06.11.2012 }

У разі невиконання працівниками міліції вимог, встановлених цією статтею, особа, права якої були порушені, та/або її представники можуть звернутися до суду із заявою про відшкодування шкоди у встановленому законом порядку. При цьому такі особи звільняються від сплати державного мита.