Розділ «ДОДАТКИ»

Запитання 2. «Ви вірите в те, що цей (цю) злочин (подію) дійсно було скоєно?»

Відповіді

А. Правдива — непричетні особи, зацікавлені в установленні істини, не маючи підстав для приховування відомої їм інформації, як правило, погоджуються з тим, що подія мала місце.

Б. Нещира — винні часто дають інші відповіді, бо намагаються будь-яким способом приховати свою обізнаність, ускладнити встановлення обставин події, спрямувати слідство на обманний шлях і усунути необхідність подальшого розслідування.

Запитання 3. «Хто, на Вашу думку, міг би це зробити?» Це запитання виявляє бажання людини допомогти слідству.

Відповіді

А. Правдива — ті, що не мають причин щось приховувати, як правило, називають прізвища.

Б. Нещира — винні ухиляються від згадування конкретних імен. Коли ж називають їх, у відповіді обов’язково містяться вигадані обставини, які моделюють слідову картину причетності цих осіб до події (злочину).

Запитання 4. «Чому Ви так думаєте?» Таке запитання спонукає особу аргументувати свої припущення конкретними фактами, які можуть дати додаткову інформацію про обставини події (злочину) і свідчити про ступінь обізнаності особи про нього.

Відповіді

А. Правдива — невинні часто дають пояснення, які узгоджені з відповіддю на попереднє запитання і обґрунтовують зв’язок названих осіб із фактами.

Б. Нещира — причетні особи або дають вкрай розпливчасті і невизначені відповіді, або якщо називають конкретних осіб, то їхня аргументація відрізняється детальністю, зв’язністю, що зазвичай свідчить про попередню продуманість того, що можна «підсунути» слідству, а також про обізнаність щодо події. Якщо відповідь наперед не продумана, то вона буває розпливчастою, при цьому імена не називаються.

Запитання 5. «Хто, на Вашу думку, міг би скоїти цей злочин (подію) з найменшою ймовірністю?» Запитання є контрольним, воно прямо протилежне запитанню 3, потребує відновлення і відтворення тих асоціативних зв’язків, які були створені у ході нещирої вимушеної відповіді, викликає труднощі, дає змогу отримати додаткову інформацію про подію і осіб, причетних до неї.

Відповіді

А. Правдива — непричетні постараються назвати імена.

Б. Нещира — причетні прагнуть ухилитися від того, щоб виключити будь-кого з числа підозрюваних.

Запитання 6. «Хто мав найкращі можливості це зробити?» Формулювання запитання передбачає оцінку опитуваним об’єктивних (відсутність алібі, наявність знарядь і засобів скоєння злочину і т. д.) і суб’єктивних (задум, мотив, мета, знання і вміння, навики і т. п.) можливостей особи, причетної до події.

Відповіді

А. Правдива — непричетні до події особи зазвичай називають конкретні імена, детальна аргументація в силу їхньої необізнаності, як правило, відсутня.

Б. Нещира — причетні зазвичай кажуть, що це міг зробити будь-хто, боячись мимовільно проявити обізнаність про деталі події.