4. Забезпечення комплексності сприйняття в ході спостереження.
Необхідно, спостерігаючи, і дивитися, і слухати, і нюхати, і за необхідності пробувати на смак, і торкатися (не порушуючи при цьому слідів).
5. Врахування адаптаційної залежності чуттєвості. Адаптація зору при переході людини зі світла у темряву відбувається протягом 15–20 хвилин, а з темряви на світло — максимум за 2040 секунд. Адаптація нюху настає: до запаху йоду — за 50–60 секунд, камфори — за 90 секунд, горілого і тютюнового диму — за 3–5 хвилин.
6. Вербалізація виявленого. Уявне промовляння слів і речень, які відображають розуміння виявленого і його оцінку, асоціативно вмикає можливість використання знань, пов’язаних із цими словами, і тих, що зберігаються в пам’яті.
7. Складання уявної картини. Побудова картини події за результатами спостереження на місці події дає змогу юристові розширити місце огляду і здійснювати пошук слідів злочину в найбільш ймовірних місцях.
8. Критичність спостереження. Поспішність висновків, надмірна самовпевненість, малообґрунтовані припущення є причиною грубих помилок при огляді місця події. Тому в ході спостереження не можна піддаватися суб’єктивним, поверхневим поясненням і самовпевненим висновкам, а треба постійно звертати увагу на суперечливі версії, негативні обставини (відсутність слідів, предметів і т. п.).
9. Збереження психологічної врівноваженості. У процесі огляду місця події намагатися не реагувати емоційно на перешкоди (настрій натовпу, шум, сторонні розмови, вид крові, зойки і крики потерпілих і т. п.), долати почуття сильного хвилювання, страху, тривоги, володіти собою, зберігаючи спокій.
10. Використання мікроперерв. Єдиний спосіб підтримати тривалу підвищену спостережливість — короткочасні перерви (п’яти-семихвилинні перерви через годину-дві активної роботи).
11. Врахування добової динаміки спостережливості. Необхідно виявляти підвищену увагу до її якості в години, коли очікується її спад (у перші 30 хвилин роботи, після їжі, ввечері, вночі, особливо з 0 до 5 години ранку).
12. Виключення ілюзій (обманних сприйняттів). Юристу слід мати на увазі можливість їх виникнення і перевіряти виниклі сумніви, а якщо зберігаються — повідомляти по інстанції.
Додаток 3
Підготовка слідчого до обшуку
У ході підготовки до обшуку слідчому необхідно отримати відповіді на такі запитання:
1. Що слід шукати? Як виглядають розшукувані предмети (форма, колір, запах і т. ін.)?
2. Що представляє собою об’єкт, який підлягає обшуку (його площа, рельєф, кількість приміщень, їхнє розташування та ін.)?
3. Хто, окрім обшукуваного, може знаходитися на об’єкті в момент обшуку?
4. Яке штучне і природне освітлення об’єкта обшуку?
5. Чи є на об’єкті телефон або інші засоби зв’язку?
6. Де можуть знаходитися розшукувані предмети чи документи?
7. Хто робитиме обшук?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ» автора Бедь Віктор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДОДАТКИ“ на сторінці 2. Приємного читання.