Розділ «Частина друга»

В діяннях Петренка ми бачимо неконтрольованість вчинків, низький рівень правосвідомості. Але ці явища є продуктом нашого часу, вони мають масовий характер. Чи варто нам валити на плечі однієї особи тягар відповідальності за недоліки всього суспільства? Вбачається, що ні.

Якщо б я був людиною сторонньою щодо правосуддя, я б сказав, що Петренко взагалі не заслуговує на кримінальне покарання за це діяння. Чого він заслуговує — так це систематичного виховного впливу та розуміння зі сторони суспільства. Але, його діяння передбачені КК, а отже мають бути відповідним чином кваліфіковані.

Петренко заподіяв господарю квартири — громадянину Тимчуку, легке тілесне ушкодження. Крім того, своїми діями Петренко порушив громадський порядок, звернувши увагу сусідів Тимченка, та завдавши їм клопоту своїм грубим поводженням.

Прошу врахувати те, що стан сп’яніння не може в даному випадку розглядатись як обтяжуюча відповідальність обставина (як це і передбачено п. 11 ст. 41 КК). Адже, ми повинні визнати, що особа, яка незаконно проникає в житло іншої особи в тверезому стані, являє собою значно більшу суспільну небезпечність. Така особа діє обдумано, а не під впливом помилки, як це було з Петренком.

Заслуговують на увагу також пом’якшуючі відповідальність обставини, а саме:

— Петренко раніше не судимий, що підтверджує той висновок, що діяння було скоєно ним необдумано, імпульсивно;

— Петренко повністю визнає вину у скоєному діянні, та щиро розкаюється у вчиненому;

— протиправне діяння було вчинено Петренком під впливом помилки.

Враховуючи вищесказане, прошу кваліфікувати дії підсудного за ч. 2 ст. 106, як умисне легке тілесне ушкодження, та обмежитись призначенням йому за ці дії покарання у вигляді громадської догани, а також за ч. 1 ст. 206, як хуліганство, та обмежитись призначенням йому за ці дії покарання у вигляді виправних робіт на строк в один рік.

Оскільки розглядувана справа передбачає застосування ст. 42 КК, прошу суд призначити підсудному покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та, таким чином, обмежитись призначенням підсудному покарання у вигляді виправних робіт строком в один рік. Я впевнений, що саме таке покарання, в даному випадку, буде сприяти досягненню мети покарання, як вона визначена в ст. 22 КК.

9.2.3. Промова у справі Мурченка

Шановний суд, роблячи висновок по даній справі, як захисник я хочу для забезпечення повного та всебічного розгляду, проаналізувати матеріали та обставини, що досліджені в судовому засіданні.

По перше, давайте з’ясуємо що сталося в ту ніч, які конкретно дії вчинив підсудний і що саме він зробив.

Восьмого липня о 23 годині 30 хвилин, мій підзахисний, Мурченко Володимир Романович, повертався в гуртожиток по вулиці Грушевського, 7, де він проживає. Приблизно за десять метрів, не доходячи до дверей гуртожитку, Мурченко в кущах побачив та підняв пакет, як пізніше з’ясувалося з наркотичним засобом — маріхуаною. Я повторюю, як з’ясувалося пізніше, через декілька днів тільки після проведення експертизи. Тобто будь хто з присутніх в цьому залі міг знайти цей пакет і бути на місці Мурченка. Після того, як підсудний підняв пакет, і з метою лише розібратися що саме там знаходиться забрав до себе в гуртожиток, де було набагато світліше в нічний час ніж на вулиці. З’ясувавши, що нічого цікавого для нього в пакеті немає, мій підзахисний вирішив повернути його на те місце, де його знайшов, і зробив це. Лише коли Мурченко залишив пакет в кущах, і повертався знов до гуртожитку його і затримали працівники міліції. Тобто в момент затримання наркотиків у підсудного не було, вони знаходились на землі в декількох метрах від нього. Цей факт підтвердили і самі працівники міліції: Кравчук, Марчук та Онопечук, що були допитані як свідки в судовому засіданні. Твердження прокурора Ведмедчука про те, що пакет з марихуаною був знайдений і вилучений у підсудного в Печорському районному управлінні міліції спростовуються показаннями свідків і не мають під собою ніякого підґрунтя.

Причиною того, що Мурченко підняв з землі пакет з наркотиком була звичайна зацікавленість в тому, щоб лише з’ясувати що там знаходиться. А що гам був наркотик, підсудний навіть не здогадувався. Також до цього треба додати той факт, що Мурченко не являється наркоманом, це видно з акту медичного освідування, що свідчить про те, що наркотики йому не потрібні. Також хочу додати: як з’ясувалося в судовому засіданні та видно з протоколу затримання, час між тим коли підсудний входив з пакетом до гуртожитку та повертався на двір становить лише п’ятнадцять хвилин. Цього часу достатньо тільки для того щоби зайти до гуртожитку, піднятися на п’ятий поверх, війти в кімнату і повернутися знову на двір. Отже, шановний прокурор, для зберігання наркотиків, часу в даному випадку не залишається. Де саме, як довго, яким чином та для чого «зберігав» підсудний наркотики, Би так і не змогли пояснити. Таким чином, я погоджуюсь, що в діях мого підзахисного була лише помилка, що він підняв цей пакет з землі, і в цій помилці він і розкаявся з самого початку, але вона не може вважатися злочином, що передбачений статтею 2296, це незаконне зберігання наркотичних засобів. У будь-якому разі, те що Мурченко знаходиться сьогодні на лаві підсудних не є закономірністю, а лише збігом обставин, який, з рештою, може трапитись з кожним присутнім сьогодні в залі. Підсудний зробив з усього належні висновки і все правильно усвідомив.

Тепер я хочу зупинитись на характеристиці особи підсудного. На цей момент Мурченко Володимир Романович є студентом юридичного факультету Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Тараса Шевченка. За місцем навчання він виявив себе сумлінним студентом, хорошим товаришем і національно свідомим громадянином. У навчанні він настійливо опановує професію, показує чималі здібності у творчих дисциплінах, завжди виявляє живий інтерес не тільки до обов’язкових, а й до добровільних навчальних та організаційних заходів; у колективі виявив себе хорошим організатором, є заступником старости курсу; серед своїх товаришів користується незмінною повагою, завжди готовий допомогти, підтримати, виручити. За місцем проживання у гуртожитку № 1, Володимир Романович зарекомендував себе, як людину чемну, охайну, порядну та виховану. Жодних нарікань з боку коменданта гуртожитку не поступало. Під час проходження строкової служби у лавах Збройних сил України мій підзахисний має також виключно позитивну характеристику. Крім того, підсудний добре характеризується за місцем попередньої роботи, на посаді старшого помічника головного вантажника бакалійного відділу гастроному № 13 нашого міста, де також сумлінно ставився до виконання своїх обов’язків і не мав жодних нарікань з боку керівництва та колег по роботі. Окремо я хочу відзначити, що мій підзахисний займається громадською діяльністю. Зарекомендував себе як порядну, чесну та принципову людину. Сумлінно виконує покладені на нього обов’язки, та доручення. Є чуйним та уважним до оточуючих, завжди готовий прийти на допомогу тим, хто її потребує. Про нього можна з певністю стверджувати, що він ставить святі принципи та цінності прогресивно-соціалістичної моралі понад усе. Також хочу звернути увагу суду на те, що Мурченко притягується до кримінальної відповідальності вперше, та злочин, у вчиненні якого він звинувачується, не є тяжким.

Це все, на мою думку, свідчить про те, що мій підзахисний не є суспільно небезпечною особою і що його виправлення та перевиховання, у будь якому випадку, буде можливим без ізоляції від суспільства.

До цього хочу додати той факт, що Мурченко Володимир Романович подав заяву до ЗАГСу про реєстрацію шлюбу зі своєю коханою дівчиною. За декілька днів має відбутися їх весілля.

Зараз, шановний суд, Вам належить вирішити долю цієї молодої особи. Людини, що тільки починає свій життєвий шлях, в якої всі важливі події попереду, як-то: кохання та одруження, виховання дітей та онуків. Прошу Вас не ставитись з прокурорською пристрастю до його вчинку, а проявити принцип гуманності та терпимості; вникнути в суть подій, що трапилися, не залишити жодного нез’ясованого та неосмисленого моменту та аспекту справи; особливо приділити увагу особі підсудного.

Враховуючи все мною сказане, керуючись статтею 18 Кримінального кодексу України, якою передбачається звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка добровільно відмовилась від вчинення злочину, прошу Суд мого підзахисного, з таких підстав виправдати.