Розділ «B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ»

646. У світлі обставин цієї справи в цілому, Суд вважає за встановлене, що заявники ... в період їхнього тримання під вартою з листопада по грудень 1993 року зазнали фізичного і психічного насильства з боку жандармерії. Таке жорстоке поводження завдало їм сильного болю й страждань та було особливо серйозним і немилосердним на порушення статті 3 Конвенції. Тому його слід розглядати як катування за змістом цієї статті.

«Менешева проти Росії» (Menesheva v Russia), 59261/00, 9 березня 2006 року.

48. Заявниця зазначала, що 13 лютого 1999 року її заарештували в спосіб, що суперечить статті 3 Конвенції. Крім того, вона стверджувала, що по прибутті у відділення її побили співробітники міліції, які її допитували, а пізніше того ж дня — співробітники міліції, коли вона відмовилася пустити їх у свою квартиру. Вона заявила, що дістала численні забої й подряпини, а також почувала себе через таке поводження заляканою. Вона також заявила, що їй потім не надали жодної медичної допомоги...

59. Оскаржувані дії мали за мету збудити в заявниці такі почуття страху, болю й неповноцінності, що могли її принизити та, ймовірно, придушити її здатність до фізичного й психічного опору. Так чи інакше, Суд повторює, що застосування до позбавленої волі особи фізичної сили, що не викликане її власними діями, принижує людську гідність і загалом є порушенням її права, закріпленого статтею 3 Конвенції...

60. ... Послідовність подій також вказує на те, що цей біль і страждання були їй заподіяні навмисне, зокрема, з метою змусити її дати відомості щодо Л. ...

61. Щоб оцінити серйозність «болю й страждань», завданих заявниці, Суд має зважити всі обставини справи, такі як тривалість жорстокого поводження, його фізичні й психологічні наслідки, а, у певних випадках, також і стать, вік і стан здоров’я потерпілого ... Суд відзначає, що на той час заявниці було лише 19 років і як дівчина, проти якої діяло кілька чоловіків-співробітників міліції, вона перебувала в особливо беззахисному становищі. Крім того, жорстоке поводження тривало кілька годин, протягом яких її двічі побили й піддали іншим формам сильного фізичного й морального впливу.

62. За цих обставин Суд, враховуючи сам факт жорстокого поводження, а також його цілі й серйозність, доходить висновку, що таке поводження можна прирівняти до катування за змістом статті 3 Конвенції.

b. Нелюдське і таке, що принижує гідність поводження

«Рибіч проти Австрії» (Ribitsch v Austria), 18896/91, 4 грудня 1995 року.

29. Заявник стверджував, що ушкодження, які він мав після його звільнення з-під варти, зокрема забої на внутрішньому і зовнішньому боці правої руки ... мали єдину причину, а саме: жорстоке поводження з боку співробітників поліції, які його допитували і які, спочатку грубо його ображаючи, неодноразово накидалися на нього з погрозами, аби схилити його до визнання...

38. Суд... повторює: потреби розслідування та незаперечні труднощі, з якими пов’язана боротьба зі злочинністю, не можуть виправдовувати запровадження обмежень на гарантії захисту, що мають бути надані щодо фізичної недоторканності осіб ...

39. У цій справі ушкодження, які дістав пан Рибіч, свідчать, що він зазнав жорстокого поводження, яке сягало рівня одночасно і нелюдського, і принизливого для його гідності.

«Яґер проти Нідерландів» (Jager v Netherlands) (ухв.), 39195/98,14 березня 2000 року.

3. ... Суд відзначає в цій справі, що 14 і 15 січня 1995 року заявника піддано «Zaanse verhoormethode». Зважаючи на характерні особливості цієї методики допиту і спосіб, у який вона була застосована в справі заявника, Суд вважає, що з психологічного боку цей метод є занадто витонченим й, отже, небажаним у зв’язку з кримінальним розслідуванням, оскільки він є очевидно спрямованим на досягнення — через формування шляхом психічної стимуляції атмосфери близькості між підозрюваним і слідчими — оптимального рівня комунікації і внаслідок цього спонукає допитувану особу, виходячи з її суб’єктивної оцінки взаємин як довірчих, довіритися слідчим, аби звільнитися від психічно обтяжливих спогадів.

Суд не вважає встановленим той факт, що застосування цього методу заподіяло заявникові такої міри психічного болю й страждань, щоб дорівнювати нелюдському поводженню за змістом статті 3 Конвенції. Тому Суд не може визнати, що ця методика допиту як така або спосіб, у який її застосовано в цьому випадку, сягає того мінімального рівня жорстокості, який дозволив би застосувати статтю 3 Конвенції.

VI. ЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ

1. Право не бути підданим переслідуванню в судовому порядку

«X. проти Сполученого Королівства» (X v United Kingdom), 8233/78, 3 жовтня 1979 року, DR 17, 122.

66. Що ж до цієї справи, то 29 березня 1979 року представник сторони обвинувачення вирішив не домагатися судового розгляду трьох пунктів обвинувачення, які залишилися в обвинувальному висновку Ф., за умови, що вони залишаться в матеріалах справи після того, як обвинувачений зробив щодо другого пункту заяву про те, що раніше був засуджений за інкримінований злочин. Проте заявник, здається, дотримується думки, що незалежно від того, чи мало обвинувачення намір, чи ні, наполягати на розгляді цих обвинувачень у судовому порядку, він відповідно до пункту 1 статті, має беззастережне право на те, щоб питання про решту обвинувачень у цьому обвинувальному висновку було остаточно розв’язане визнанням його винуватим чи невинуватим.

67. Комісія, втім, вже раніше погодилась із тим, що мета, з якою пункт 1 статті 6 надає обвинуваченій особі право звертатися до суду, не полягає в тому, щоб кримінальну справу проти нього могли розглядати тоді, коли він вибере... До того ж, на думку Комісії, пункт 1 статті 6 Конвенції не можна тлумачити так, ніби вона не дозволяє обвинуваченню офіційно припинити кримінальне провадження або просто відмовитися від обвинувачень ...