Розділ IV ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ І ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

Стаття 256-2. Прийомні батьки

1. Прийомні батьки — подружжя або особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли для спільного проживання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

2. Прийомні батьки несуть обов'язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені статтею 150 цього Кодексу.

3. Прийомними батьками не можуть бути особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.

4. Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники.

1. У ст. 256-2 СК міститься перелік вимог до осіб, які виявили бажання бути прийомними батьками. Однак, законодавець з невідомих причин не встановлює ні мінімального, ні граничного віку для прийомних батьків. З аналізу чинного законодавства можна зробити висновок, що прийомними батьками можуть бути особи, які досягли повноліття, та є працездатними, оскільки згідно з Положенням про прийомну сім'ю між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про утворення прийомної сім'ї, укладається договір (п. 6, 14 Положення про прийомну сім'ю). У договірні відносини, які не підпадають під ознаки дрібних побутових, за загальним правилом, може вступати лише повністю дієздатна особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття), наділена повною цивільною дієздатністю (ст. 30, 34 ЦК). Щодо граничного віку, з досягненням якого особа не може бути прийомним батьком, то в законодавстві він так само конкретно невизначений. Так, згідно з п. 8 Положення про прийомну сім'ю прийомна сім'я утворюється з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім'ї (за загальним правилом вік вибуття з прийомної сім'ї дитини 18 років, однак все залежить від того, чи продовжує дитинна навчання, якщо так, то вік вибуття буде визначено в 23 роки). У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін прийомна сім'я може функціонувати і після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п'яти років.

Прийомними батьками може бути як подружжя, тобто особи, які перебувають у шлюбі, так і особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли для спільного проживання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Така побудова норми цілком виправдана, оскільки згідно із частинами 3, 4 статті 3 СК права члена сім'ї має і одинока особа. Сім'я може бути створена на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Для створення прийомної сім'ї вимагається, щоб згоду на утворення прийомної сім'ї надали обидва подружжя. У випадку відсутності спільної згоди подружжя, прийомна сім'я не може бути утворена. Подружжя також мають пройти обов'язковий курс підготовки кандидатів у прийомні батьки (п. 14 Положення про прийомну сім'ю).

2. У ч. 2 ст. 256-2 СК зазначено, що прийомні батьки несуть обов'язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені статтею 150 цього Кодексу. Однак у ст. 15 °CК мова іде про рідних батьків дитини, і деякі положення не розраховані на специфіку відносин між прийомними батьками та дітьми. Так, наприклад, ч. 5 ст. 15 °CК закріплює право батьків передати дитину на виховання іншій особі, а в п. 3 Положення про прийомну сім'ю та в ч. 1 ст. 256-2 СК чітко закріплено обов'язок прийомних батьків спільно проживати з дитиною та здійснювати їх виховання на житловій площі прийомних батьків. Більш того, аналіз чинного законодавства дає можливість стверджувати, що обов'язки прийомних батьків значно ширші ніж ті, які закріплено в ст. 15 °CК. Зокрема, у прийомних батьків є обов'язок враховувати думку дитини при вирішенні будь-яких питань, які стосуються її виховання (ст. 171 СК). У тому випадку, якщо на виховання у прийомну сім'ю була передана дитина, яка вражена ВІЛ-інфекцією, прийомні батьки зобов'язані дотримуватися принципу конфіденційності інформації щодо цього (п. 17 Положення про прийомну сім'ю).

3. Враховуючи те, що в прийомну сім'ю передаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, для їх повноцінного духовного, морального та фізичного розвитку необхідно створити відповідні умови.

У ч. 3 ст. 256-2 СК встановлено заборону бути прийомними батьками для осіб, які не можуть бути усиновлювачами (ст. 212 Сімейного кодексу України).

4. Прийомним батькам делеговані повноваження рідних батьків по представництву інтересів дітей. Прийомні батьки діють в силу свого статусу без якихось додаткових підтверджувальних документів.

Стаття 256-3. Прийомні діти

1. Прийомні діти — діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї.

2. На влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до прийомної сім'ї потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Згода дитини на її влаштування до прийомної сім'ї з'ясовується службовою особою закладу, в якому вона перебуває, у присутності прийомних батьків і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.

3. Прийомні діти проживають і виховуються у прийомній сім'ї до досягнення 18-річного віку, а в разі навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I–IV рівнів акредитації — до його закінчення.

4. За прийомними дітьми зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до прийомної сім'ї.

5. Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров'ю та моральному вихованню.

1. У статті 6 СК наводиться визначення поняття дитина, в якій зазначено, що правовий статус дитини має фізична особа до досягнення нею повноліття. Повнолітньою вважається фізична особа. яка досягла вісімнадцяти років (ч. 1 ст. 34 ЦК). У частині першій коментованої статті мова іде про дитину, яка має особливий статус — статус прийомної дитини. З аналізу коментованої статті можна зробити висновок, що надання статусу прийомної дитини можливо лише дитині, яка також має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. У чинному законодавстві поняття дитина-сирота та дитина, позбавлена батьківського піклування, розкривається в Законі України "Про охорону дитинства". Дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, із набуттям статусу прийомної дитини влаштовується для проживання на житлову площу прийомних батьків. Виховання у прийомній сім'ї здійснюється особисто прийомними батьками (див. коментар до ч. 2 ст. 256-2 СК).