Розділ IV ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ І ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

1) забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;

2) створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;

3) захищати дитину, її права та інтереси як опікун або піклувальник, без спеціальних на те повноважень.

Патронатним вихователям делеговані повноваження рідних батьків у сфері представництва інтересів дітей, оскільки згідно з чинним законодавством патронатні вихователі несуть персональну відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток дітей.

Патронатні вихователі повинні створити необхідні умови для фізичного, духовного розвитку дитини та для навчання. Створення всіх необхідних умов полягає у забезпеченні дитини можливості для повноцінного всебічного розвитку, для вільного доступу до всіх необхідних засобів навчання. Патронатний вихователь бере дитину на виховання в житлове приміщення, яке він або його сім'я займає на законних підставах.

Прийомні батьки діють без спеціальних на те повноважень.

Стаття 256. Припинення договору про патронат

1. Договір про патронат припиняється у разі відмови від нього вихователя або дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

До призначення дитині нового вихователя або передання дитини іншій особі, навчальному закладові, закладові охорони здоров'я або соціального захисту вихователь, який відмовився від договору, зобов'язаний піклуватися про дитину.

2. Договір про патронат може бути розірваний за згодою сторін або за рішенням суду в разі невиконання вихователем своїх обов'язків або якщо між ним та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають виконанню обов'язків за договором.

1. За загальним правилом, договір про патронат припиняється у разі досягнення дитиною повноліття (ст. 252 СК). Однак за наявності відповідних підстав договір про патронат може бути припинений до досягнення дитиною повноліття. Договір про патронат припиняється у разі відмови від нього вихователя або дитини, яка досягла чотирнадцяти років. Відмова від договору може бути зумовлена погіршенням фінансового стану вихователя, неможливістю надалі виконувати свої функції тощо. В коментованій статті також закріплено право відмови від договору і за дитиною, яка досягла чотирнадцяти років. Однак, хоча у ч. 1 ст. 256 СК передбачена відмова від договору дитини, практично це неможливо, оскільки стороною договору є не дитина, а орган опіки та піклування (ст. 252 СК). Оскільки договір про патронат укладається між патронажним вихователем та органом опіки та піклування, який діє в інтересах дитини, то і відмова від договору може бути здійснена органом опіки і піклування, а в такому разі дитина має поставити питання про відмову від договору про патронат перед органом опіки і піклування. І лише у тому випадку, якщо орган опіки та піклування відмовиться задовольнити вимоги дитини, дитина має право звернутися до суду з вимогою про розірвання договору про патронат (ч. 2 ст. 256 СК).

Абзац другий ч. 1 ст. 256 СК чітко встановлює, що у разі відмови від договору, права та обов'язки вихователя, якими була наділена особа за договором, не припиняються, а тривають до моменту призначення дитині опікуна або піклувальника, передання дитини в спеціалізований заклад або передання іншій особі.

2. У ч. 2 ст. 256 СК наведено перелік підстав розірвання договору про патронат. Слід зазначити, що договір про патронат може бути розірвано як за згодою сторін, так і за рішенням суду. За згодою сторін договір патронату може бути розірвано з будь-яких підстав за умови, якщо сторони дійдуть висновку про недоцільність або неможливість подальшого існування договірних відносин.

За рішенням суду договір про патронат може бути розірваний з наступних підстав: 1) в разі невиконання вихователем своїх обов'язків; 2) якщо між вихователем та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають виконанню обов'язків за договором. Ініціатором розірвання договору про патронат може бути як орган опіки та піклування, так і безпосередньо дитина, яка досягла 14 років і права якої порушуються.

Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 29 ЦПК). У тому випадку, коли дитина не досягла 14 років та за умови, що вона може висловити свою думку про питання, які безпосередньо її стосуються, її думка повинна бути врахована. Свою думку стосовно існування договору про патронат дитина може висловити представнику органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування у разі заявлення дитиною негативної позиції щодо існуючого договору про патронат, виконання патронажним вихователем його обов'язків, повинен здійснити перевірку. Якщо під час перевірки буде встановлено, що патронатний вихователь не виконує, виконує не в повній мірі свої обов'язки або буде встановлено факт психологічної несумісності дитини та патронатного вихователя, орган опіки та піклування повинен ініціювати розірвання договору про патронат.

Глава 20-1. ПРИЙОМНА СІМ'Я

Стаття 256-1. Прийомна сім'я

1. Прийомна сім'я — сім'я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

1. У коментованій статті дається визначення прийомної сім'ї. Визначення, запропоноване у ст. 256-1 СК, неповне та дещо відмінне від того визначення, яке міститься в Законі України "Про охорону дитинства". У ст. 1 даного Закону зазначено, що прийомна сім'я — це сім'я, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання. З аналізу чинного законодавства можна зробити висновок, що дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, перед переходом до прийомної сім'ї перебуває у дитячому закладі. Але в СК така умова прямо не встановлена. Лише аналіз другого абзацу ч. 2 ст. 2563 СК, в якому зазначено, що згода дитини на її влаштування до прийомної сім'ї з'ясовується службовою особою закладу, в якому вона перебуває, дає змогу стверджувати, що дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, перебуває у дитячому закладі. У Положенні про прийомну сім'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 26 квітня 2002 року, міститься більш повне визначення прийомної сім'ї. Прийомна сім'я — це сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, яка добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (ст. 2 Загальних положень). Аналіз зазначених нормативних актів дозволяє говорити про те, що виховання дітей в прийомній сім'ї має деякі особливості, а саме: 1) виховання в прийомній сім'ї здійснюється на платній основі, оскільки згідно із п. 3 Загальних положень Положення про прийомну сім'ю у разі утворення прийомної сім'ї прийомні батьки беруть за плату прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов; 2) існує кількісне обмеження прийняття у прийомну сім'ю дітей вихованців, їх не може бути більше 4-х, оскільки прийомною сім'єю є сім'я, в якій проживає та виховується від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Сімейне виховання є пріоритетною формою виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. В умовах реформування існуючої системи виховання дітей зазначеної категорії прийомна сім'я визначена як одна із пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, згідно із Державною програмою реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. № 263-р.