Розділ ІІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ. КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ

2. Ч. 1 коментованої статті встановлює необхідні вимоги, що стосуються постановки на облік бажаючих вступити до ЖБК: наявність постійного місця проживання у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством) та потреба поліпшення житлових умов.

Постійне місце проживання у даному населеному пункті є загальною умовою для прийняття громадян на кооперативний облік. Постійним місцем проживання, відповідно до чинного законодавства, вважається місце проживання на території якої-небудь держави не менше одного року фізичної особи, яка не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом необмеженого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом) (див. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р., Закон України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" від 13.09.2001 р.). Крім того, з метою визначення поняття місця проживання Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 р. передбачено, що місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Водночас, враховуючи вимоги ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (яким передбачений обов'язок громадян зареєструвати місце проживання протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання), слід підкреслити, що з метою постановки громадян на облік бажаючих вступити до ЖБК постійним місцем їх проживання буде вважатись місце реєстрації місця проживання. Зокрема, відповідно до ст. 3 даного Закону реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Такими чином, говорячи про постійне місце проживання, законодавець має на увазі легальне проживання фізичної особи, тобто місце такого проживання має бути зареєстроване. Зазвичай така реєстрація має бути постійною, проте деякі категорії постійних жильців, наприклад, особи, які мешкають в гуртожитках, мають тимчасову реєстрацію. Остання обставина не позбавляє права таких осіб бути прийнятими на кооперативний облік.

3. Водночас, коментована норма щодо необхідності постійного проживання у відповідному населеному пункті передбачає виключення у вигляді: "(якщо інше не встановлене законодавством)". Це виключення частково реалізоване у п. 10 Правил.

Так, передбачено, що з дозволу органів місцевого самоврядування і ради профспілок, підприємства, установи, організації можуть брати на кооперативний облік своїх працівників, які проживають не в тому населеному пункті, в якому розташоване відповідне підприємство, установа, організація (у межах одного району), а великі будови і підприємства, що будуються, розташовані в малих населених пунктах, - своїх працівників, які проживають в інших населених пунктах області.

Щодо громадян, які проживають у приміській зоні, то для взяття їх на кооперативний облік, вимагається, щоб вони пропрацювали на відповідному підприємстві, в установі, організації не менше 10 років, а також дозвіл відповідного органу місцевого самоврядування.

Громадяни, які працюють у приміській зоні, а проживають у місті, беруться на кооперативний облік за місцем роботи нарівні з іншими працівниками відповідного підприємства, установи, організації.

4. Загальною підставою для прийняття громадян на кооперативний облік є їх потреба у поліпшені житлових умов. Коментована стаття у ч. 3 передбачає, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають право бути взятими на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду (стаття 34), а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається вищим органом виконавчої влади в Україні та Українською республіканською радою професійних спілок.

Так, відповідно до ст. 34 ЖК, п. 8 Правил потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення у будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках;

7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі, старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);

8) які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до інвалідів війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації, протягом строку, встановленого відповідно до абзаців другого і третього пункту 14 Правил.

Потребуючими поліпшення житлових умов при взятті на кооперативний облік за місцем роботи визнаються також робітники і службовці, для яких колективним договором установлені пільгові підстави визнання їх потребуючими поліпшення житлових умов при забезпеченні жилою площею в будинках державного і громадського житлового фонду.

Якщо вимога щодо потреби у поліпшенні житлових умов пред'являється до громадян, коли мова йде про загальне правило - прийняття на облік в населеному пункті за місцем проживання, то ця вимога є тим більш необхідною і у виняткових, зазначених вище, випадках. При цьому відсутність у працівника житла в населеному пункті, де розташоване відповідне підприємство, установа, організація, не розглядається як наявність у нього потреби у покращенні житлових умов. Така потреба визначається виходячи із житлових умов громадянина за місцем його постійного проживання.