Розділ ІІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ. КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ

- осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз.

Гуртожитками можуть користуватися громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Слід зазначити, що Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. № 507, до гуртожитків відносить також будинки для людей похилого віку та інвалідів, дітей та інших соціальних груп, наприклад, будинки для біженців, сирітські будинки, притулки для бездомних та т. ін. Використання таких гуртожитків регулюється спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про житловий фонд соціального призначення" і прийнятим на його виконання Типовим положенням про соціальний гуртожиток для осіб, які потребують соціального захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 р. № 783, Типовим положенням про соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2005 р. № 878, тощо. До правовідносин, не врегульованих спеціальними актами, за аналогією закону можуть застосовуватися норми глави 4 Житлового кодексу України, які регулюють подібні за змістом правовідносини.

Гуртожитки надаються також деяким категоріям військовослужбовців. Згідно ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред'являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. Курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї, надається жила площа в сімейних гуртожитках. У разі відсутності таких гуртожитків їм виплачується за місцем проходження військової служби грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення.

За проектом Житлового кодексу, внесеного Кабінетом міністрів України до Верховної ради України 30.03.2009 року, гуртожитки відносяться до жилого фонду спеціального призначення.

2. Класифікація гуртожитків проводиться за декількома критеріями:

1) За цільовим призначенням відповідно до п. 4 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. № 208, гуртожитки підрозділяють на два види: для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках); для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні сімей). У гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян, при необхідності, з дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради можуть бути виділені приміщення для проживання сімей. Ці приміщення повинні розташовуватися в окремих під'їздах (секціях) жилого будинку.

2) За формою власності - гуртожитки, які є об'єктами права державної, комунальної та приватної власності. Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" окремо виділяє гуртожитки, які перебувають у повному господарському віданні чи в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій з управління житловим фондом незалежно від форми власності.

3) За категоріями осіб, яким надається житло у гуртожитках:

- гуртожитки, призначені для тимчасового проживання у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;

- спеціальні гуртожитки, призначені для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов, або жила площа яких тимчасово заселена, або повернути колишнє жиле приміщення яким немає можливості;

- спеціальні гуртожитки для осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

- соціальні гуртожитки, житло в яких надається громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання;

- соціальні гуртожитки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

3. Слід розрізняти поняття гуртожитку як об'єкту цивільних правовідносин і об'єкту житлових правовідносин.

Як об'єкт цивільних прав гуртожиток є цілісним майновим житловим комплексом або відокремленою частиною такого комплексу, який повинен відповідати архітектурно-планувальним, технічним нормам та санітарно-гігієнічним вимогам, встановленим актами законодавства та технічними нормативами для даного типу житла, бути придатним для проживання в ньому людей і використовуватися виключно за призначенням. Це єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим будинком спеціального призначення або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс.

У сфері житлового права гуртожитком визнається спеціально споруджений або переобладнаний для цієї мети жилий будинок (частина будинку), який зареєстрований як гуртожиток у виконавчому органі відповідної ради або державній адміністрації і призначений для тимчасового проживання громадян у період роботи (служби) або навчання.

Гуртожиток як особливий вид житла характеризується такими ознаками:

1) Під гуртожитки надаються жилі будинки (жилі приміщення), спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети. Вимоги до гуртожитків передбачені ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" та Санітарними правилами влаштування, обладнання і утримання гуртожитків для робітників, студентів, учнів середніх спеціальних навчальних закладів і професійно-технічних училищ, затвердженими наказом Головного державного санітарного лікаря СРСР від 1 листопада 1988 р. № 4719. Інформація про технічні характеристики будинку міститься в проектно-кошторисній документації на будівництво (реконструкцію, переобладнання тощо), інвентаризаційній справі, акті введення будинку в експлуатацію. Переобладнання жилих будинків під гуртожитки проводиться з дозволу виконавчого органу обласної, міської ради.

2) Заселення гуртожитку відбувається після одержання дозволу органів санітарно-епідеміологічної служби (висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на заселення гуртожитку).