Розділ ІІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ. КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ

6. Проживання тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності визнається житловим законодавством самостійною підставою для зарахування на квартирний облік. При цьому ЖК України чітко не визначив час протягом якого особа - наймач отримує право визнаватися таким, що потребує поліпшення житлових умов, вказуючи лише на тривалість такого проживання.

Правила квартирного обліку конкретизували цей період зазначивши, що на квартирний облік беруться громадяни, які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності

7. Підставою для взяття на квартирний облік також визнається проживання громадянина у гуртожитку. Закріплення цієї правової підстави пов'язане з особливим правовим режимом гуртожитків, специфічними умовами проживання в таких приміщеннях. Гуртожитками є спеціально побудовані чи переустатковані для цих цілей житлові будинки, що використовуються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи чи навчання (ч. 1 ст. 127 ЖК України).

Таким чином, гуртожитки призначені для тимчасового проживання. Однак, слід враховувати, що положення п. 6 ст. 34 ЖК України не поширюється на осіб, що не є постійними мешканцями відповідного населеного пункту.

8. У ч. 2 коментованої статті містить правило, що громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених законодавством. Зокрема, такі інші підстави визнання громадянина таким, що потребує поліпшення житлових умов визначені у Правилах квартирного обліку.

До таких осіб належать громадяни, які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя. Правила квартирного обліку у пункті 14 передбачають пільгові підстави для прийняття на квартирний облік певних категорій громадян. Такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах, особи, які належать до інвалідів війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.

Тривалість часу сумлінної роботи на одному підприємстві, в установі, організації встановлюється: для взяття на облік за місцем роботи - трудовим колективом підприємства, установи, організації, а за місцем проживання - виконавчим комітетом Ради народних депутатів даного населеного пункту разом з радою профспілки, але не може бути менше 15 років.

До цього періоду включається також: 1) час, коли працівник підприємства, установи, організації перебував на строковій військовій чи альтернативній (невійськовій) службі або на виборній посаді за умови повернення після звільнення з військової служби чи закінчення повноважень по виборній посаді на місце попередньої роботи;

2) час роботи на іншому підприємстві, в установі, організації в разі їх реорганізації, а також переведення працівника за розпорядженням вищестоящих органів або за рішенням відповідних партійних, радянських, профспілкових та інших органів на роботу на новостворене підприємство, в організацію, розташовані у тому ж населеному пункті.

За рішенням трудових колективів підприємств і організацій у колективних договорах можуть передбачатися для робітників та службовців, які мають право на першочергове одержання жилих приміщень пільгові підстави визнання їх потребуючими поліпшення житлових умов при забезпеченні жилою площею за місцем роботи.

Стаття 35. Наслідки штучного погіршення житлових умов

Громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96), не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов.

Не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов працездатні особи, які не займаються суспільно корисною працею.

1. Ряд положень коментованої статті на сьогоднішній день є застарілими та таким, що не можуть застосовуватися. Це зокрема, стосується вилучення жилого приміщення, що використовується для одержання "нетрудових доходів" та не можливість взяття на квартирний облік працездатних осіб, які не займаються суспільно-корисною працею.

Водночас, інші підстави - штучне погіршення житлових умов шляхом обміну займаного приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку можуть розцінюватися як такі, що дають можливість взяття громадян на квартирний облік лише через п'ять років з моменту погіршення житлових умов.

Аналогічне за змістом правило, крім ст. 35 ЖК України закріплюється також п. 17 Правил квартирного обліку.

2. Житлове законодавство встановлює ряд негативних правових наслідків, пов'язаних з штучним погіршенням житлових умов. Ряд таких сформульований у змісті коментованої статті, що виражаються у не можливості взяття на квартирний облік протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов.

У ч. 1 с. 35 ЖК наводиться перелік способів штучного погіршення житлових умов, що має наслідком відмову у прийнятті на квартирний облік. Цей перелік є вичерпним. Насамперед, до таких способів належить обмін займаного житлового приміщення в результаті якого (наприклад, при обміні більшого приміщення на менше, окремої квартири на комунальну і т. п.) у громадянина виникла потреба в поліпшенні житлових умов. Іншим способом є псування чи руйнування житлового приміщення, якщо у результаті цього приміщення, що раніше відповідало встановленій санітарній і технічній вимогам, стало непридатним для проживання. Інший спосіб полягає у відчуженню (продажу, дарування, обміну) житлового будинку (його частини), що належали громадянину на праві приватної власності. При цьому зазначені наслідки настають лише тоді, коли в результаті зроблених дій відбулося відповідне погіршення житлових умов особи. Сам по собі факт відчуження будинку, обміну чи псування житла, не дають підстави для застосування ч. 1 ст. 35 ЖК УРСР.

Слід також враховувати, що законодавець наголошує не лише на погіршенні житлових умов, але і про штучний характер такого погіршення. Тобто, маються на увазі свідомі, умисні дії, спеціально спрямовані на створення в обхід закону, права на одержання житла в будинках державного і громадського житлового фонду. Без доведення штучного характеру погіршення житлових умов правила ч. 1 ст. 35 ЖК України не можуть бути підставою для відмови у взятті на квартирний облік.

Стаття 36. Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем проживання