Розділ «ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО СУДОУСТРІЙ І СТАТУС СУДДІВ»

— бюджетного законодавства (справи за участю Рахункової палати, органів контрольно-ревізійної служби, Державного казначейства);

— інші справи у господарських спорах, пов’язаних з державним регулюванням діяльності господарюючих суб’єктів.

1.4. Судова палату з розгляду справ у господарських спорах, пов’язаних із захистом права на об’єкти інтелектуальної власності.

Судова палата з розгляду справ у господарських спорах, пов’язаних із захистом права на об’єкти інтелектуальної власності, розглядає справи у господарських спорах про захист авторського права і суміжних прав, захист права на об’єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, сорти рослин, інші об’єкти).

Матеріали справ разом з касаційними скаргами передаються до судових палат управлінням документального забезпечення Вищого господарського суду України відповідно до встановленої цим наказом спеціалізації.

Контроль за додержанням порядку, розподілу справ між судовими палатами покладається на керівника апарату.

Судові палати вищого спеціалізованого суду формуються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Він організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів вищого спеціалізованого суду про діяльність судової палати.

Для вирішення загальних питань, що виникають у діяльності спеціалізованих судів України, однакового застосування законодавства у відповідній судовій юрисдикції нижчестоящими судами у вищому спеціалізованому суді діє Пленум вищого спеціалізованого суду, який є колективним органом. До його складу входять всі судді вищого спеціалізованого суду. Пленум вирішує питання, передбачені ст. 36 цього Закону.

Вищі спеціалізовані суди можуть мати свої друковані органи. Це положення Закону забезпечує оперативне доведення інформації яро конкретні судові рішення, узагальнення судової практики, постанови Пленуму до суддів, прокурорів, адвокатів, установ і організацій, інших суб’єктів правозастосовної діяльності (див. коментар до ст. 37 цього Закону).

Оскільки робота суддів пов’язана з опрацюванням великого масиву нормативно-правових актів, інших актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, коментована стаття передбачає можливість утворення при вищих спеціалізованих судах науково-консультативних рад, які займалися б роз’ясненням таких актів та їх науковим обґрунтуванням, що дасть можливість уникнути можливих помилок при розгляді конкретних справ. Головним завданням науково-консультативних рад є опрацювання питань, пов’язаних з роз’ясненням законодавства, подання висновків щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів, а також опрацювання інших питань, пов’язаних з необхідністю наукового забезпечення діяльності вищого спеціалізованого суду. Саме тому до цих рад поряд із суддями, які мають значний досвід роботи і схильність до наукового осмислення судової практики зі складних питань застосування законодавства, входять також провідні науковці-фахівці в певних галузях права.

Статус Науково-консультативної ради вищого спеціалізованого суду визначається статтею 37 цього Закону.

Стаття 32. Повноваження вищого спеціалізованого суду

1. Вищий спеціалізований суд:

1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку згідно з процесуальним законом;

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції;

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Як і будь-який державний орган, вищий спеціалізований суд наділений законодавцем відповідними повноваженнями. На вищий спеціалізований суд поширюється дія ч.2 ст. 19 Конституції України, в якій зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наприклад, Вищий господарський суд України розглядає справи лише в касаційному порядку, оскільки господарські апеляційні суди розглядають справи лише в апеляційному порядку. Вищий адміністративний суд України, крім розгляду в касаційному порядку справ адміністративної юрисдикції, має розглядати в апеляційному порядку справи, розглянуті апеляційними судами у першій інстанції, а також у визначених процесуальним законом випадках — справи у першій інстанції.

Частина 2 ст. 124 Конституції України визначила, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Таким чином, цим конституційним приписом зобов’язано суди приймати рішення навіть у разі відсутності відповідної норми права, застосовуючи при цьому власний розсуд, аналогію, прецедент. Тобто у разі відсутності відповідної норми права суд повинен діяти за власною ініціативою на підставі конституційних норм. Крім того, ч. 3 ст. 8 Основного Закону держави вказує на те, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.