Розділ III ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Законному представнику, якщо він заявив адміністративний позов в інтересах особи, яка наділена адміністративною процесуальною дієздатністю (наприклад, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, прокурору тощо), слово доцільно надавати перед заслуховуванням пояснень особи, в інтересах якої заявлено позов, оскільки саме такий законний представник ініціював процес у справі.

Роль суду в процесі давання пояснень

7. Суд зобов'язаний створити рівні можливості всім особам, які беруть участь у справі і присутні у судовому засіданні, щодо надання пояснень у справі; відмова суду у реалізації такого права (даванні пояснень) зазначеним особам є недопустимою.

8. При заслуховуванні пояснень осіб, які беруть участь у справі, суд має можливості діяти активно:

1) головуючий встановлює порядок, за яким сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть задавати питання один одному; про цьому цей порядок має забезпечувати рівні можливості щодо задавання питань. Якщо у сторони або осіб, які беруть участь у справі, після використання свого права і черговості задавати питання виникли нові або уточнюючі питання, то суд повинен надати можливість їх задати;

2) якщо сторона чи інша особа, яка бере участь у справі, висловлюється нечітко або з її слів не можна дійти висновку про те, чи визнає вона обставини, чи заперечує проти них, головуючий або інший суддя з колегії суддів може зажадати від цієї особи конкретної відповіді - "так" чи "ні";

3) з метою більш логічного і послідовного заслуховування пояснень суд, у разі заявлення декількох позовних вимог, може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, давати окремо пояснення щодо кожної з цих вимог з дотриманням черговості, що встановлена частиною першою коментованої статті. У такому ж порядку суд може встановити правило для сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, задати питання один одному.

4) якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, то головуючий оголошує зміст цих пояснень. Зазвичай це робиться після заслуховування відповідної особи або замість такого заслуховування, якщо відповідна особа, яка бере участь у справі, не присутня у судовому засіданні. У разі невідповідності письмових пояснень і пояснень, даних у судовому засіданні, як особи, які беруть участь у справі, так і суд можуть задавати питання, щоб з'ясувати причини розбіжностей між письмовими і усними поясненнями.

Стаття 140. Встановлення порядку дослідження інших доказів

1. Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги і заперечення.

2. Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від характеру спірних правовідносин і в разі необхідності може бути змінений.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає спосіб визначення послідовності дослідження доказів у судовому засіданні з метою забезпечення кращого сприйняття інформації про обставини у справі.

Порядок дослідження доказів

2. У кожній адміністративній справі є ціла низка доказів. Суд за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, зобов'язаний дослідити кожен з цих доказів. Дослідження доказів починається з пояснень осіб, які беруть участь у справі, про обставини справи (див. статтю 139 КАСУ). Ці пояснення належить ретельно перевіряти та оцінювати поряд з іншими доказами у справі, оскільки пояснення виходять від осіб, які мають інтерес у певному правовому результаті вирішення справи, а тому можуть містити інформацію, що не відповідає дійсності.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд повинен встановити порядок дослідження інших доказів - показань свідків, речових і письмових доказів, висновку експерта, якщо такі є у справі.

3. Перед встановленням порядку дослідження доказів суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, з цього питання. З урахуванням цієї думки та залежно від характеру спірних правовідносин суд постановляє усну ухвалу про порядок дослідження доказів (без виходу до нарадчої кімнати).

Для цього суд може обрати, наприклад, один з таких варіантів:

1) спочатку досліджуються докази на підтвердження чи спростування однієї обставини, що необхідно з'ясувати, потім наступної і так далі;

2) спочатку досліджуються докази стосовно однієї позовної вимоги (наприклад, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень), а потім - щодо іншої (наприклад, про відшкодування шкоди, завданої рішенням) і так далі;